UKRU

Бізнес-публікації

2 жовтня

Біткоїни у бізнесі – українські реалії


Перспективи криптовалют обговорюються в усьому світі. Україна - не виняток. У наших читачів накопичилося багато питань, пов'язаних з юридичними нюансами використання біткоїнів та подібних інструментів. За роз'ясненнями з цієї теми ми звернулися до фахівців. Старший юрист компанії Alexandrov and Partners Олександр Ткачук розповів про законодавчі нюанси, які роблять «криптовалюту» досить сумнівною перевагою у бізнес-використанні.

Біткоїни як маркетингова «фішка»


Ще минулої осені, на хвилі ажіотажного попиту, до маркетингових акцій з використанням біткоїну вдалися навіть АЗС та заклади громадського харчування. Наприклад, можна було пообідати за біткоїни в маловідомому кафе «Літо» в Пущі-Водиці або заправитися за них паливом на заправках WOG. За даними prostocoin.com, розплатитися біткоїнами в Україні можливо в деяких інтернет-магазинах одягу, техніки і автотоварів. Юристи вважають, що це не більше, ніж черговий маркетинговий хід, адже реального комерційного сенсу такі дії не мають. Опитані нашим журналістом підприємці відмовилися озвучувати кількість реалізованого за криптовалюту товару і суму виручки за неї. Судячи з усього, мета подібних акцій – більше привернути увагу до компанії на тлі хайпової теми, ніж реально наростити обсяги продажів продукції і послуг.

Проте навіть при оформленні процесу як маркетингової акції виникають складнощі. «Єдино можливий варіант - оформити угоду з біткоїнами за «договором обміну». Враховуючи, що Національний банк не прирівнює біткоїни до валюти, звичайний продаж (як валютообмінна операція) у даному випадку неможливий. Їх можна тільки поміняти, штучно прирівнявши до якогось нематеріального активу і оцінивши за домовленістю сторін. Хоча в Україні й функціонують кілька торгових агентів (фірми, які беруться за операції, пов'язані з маркетинговими акціями з криптовалютами), такі операції пов'язані з високими ризиками для підприємців. Договори обміну за участю криптовалют широкої практики в Україні не отримали», - коментує Олександр Ткачук.

Насправді підприємцям невигідно приймати біткоїни через їх високий рівень волатильності: сьогодні вранці одна ціна, ввечері – зовсім інша. Визначити їх вартість просто неможливо. Навряд чи хтось із підприємців захоче продати, наприклад, нове авто за суму «від 300 до 400 тис. грн, а якщо не повезе, то 250»… До того ж при проведенні такої операції відразу виникнуть складності з постановкою криптовалюти на баланс та зі сплатою із неї податків.

«Валюта» чи «піраміда»?


Біткоїни та інші види криптовалют в Україні офіційно перебувають «поза законом». Як пояснює Олександр Ткачук, в нашій країні відсутня будь-яка законодавчо-нормативна база щодо регулювання таких інструментів. Більш того, немає навіть чіткого їх визначення.

Варто зазначити, що спочатку НБУ стверджував, що криптовалюта є грошовим сурогатом, який заборонений до обігу на території України. Відповідний лист-роз'яснення НБУ було розіслано у комерційні банки. Пізніше регулятор дещо послабив свою позицію. На одній з нещодавніх прес-конференцій заступник голови НБУ повідомив, що визначення «криптовалюта» в чинних нормативно-законодавчих актах узагалі немає.

На практиці це означає, що біткоїни не можуть використовуватися фізичними та юридичними особами на території країни як засіб платежу, оскільки це суперечить нормам українського законодавства. Отже, незважаючи на їх зростаючу популярність, будь-які операції з криптовалютами підприємці здійснюють виключно на свій страх і ризик.

За словами Олександра Ткачука, на сьогоднішній день в Україні розроблено три законопроекти, що стосуються поводження і оподаткування криптовалют, але жоден з них ще не пройшов жодного читання у Верховній Раді. Справедливості заради слід відзначити, що і в Євросоюзі, до якого прислухаються вітчизняні законотворці, також досі немає єдиної законодавчої бази щодо різних видів криптовалют. Крім Японії, Кіпру, Великої Британії і ще декількох держав, весь цивілізований світ досі не визначився зі статусом і функціоналом криптовалюти. Україна теж не поспішає. «Законодавче регулювання цього ринку - перспектива найближчих п'яти-семи років», - прогнозує юрист.

Оцінка ризиків


У юридичної особи хоча б теоретично є можливість розрахунку за біткоїни з подальшим оприбуткуванням їх на баланс як нематеріальний актив. А от підприємцям юристи радять не поспішати. ФОПам, які працюють на єдиному податку, офіційно заборонені безгрошові операції. Це обмеження автоматично ставить хрест на легальному використанні криптовалюти в малому бізнесі. «Хоча такі операції не заборонені, порівняння біткоїну з матеріальними активами не визначено в законах, а значить, «притягнуто за вуха». Для компанії - це ризик. Тому, незважаючи на існування обмінних агентств, які допомагають обмінювати гроші на біткоїни і навпаки, юридичні особи оформляти їх на свій баланс також не поспішають.

Окрема «ризикова» тема - оподаткування криптовалюти. Жодних офіційних роз'яснень з цього приводу від ДФСУ нема. Малоймовірно, що наші фіскали здогадаються керуватися у своїй роботі рішенням Європейського суду про те, що такі операції не повинні обкладатися податком на додану вартість. Швидше за все фахівці ДФСУ порахують біткоїни як прибуток і зажадають від компанії сплатити ПДВ та інші податки (аналогічно, як з грошовими безготівковими операціями). Питання в тому, з якої суми порахують ці податки. Адже заплатити їх доведеться вже в гривнях. Біткоїни податкова точно не прийме. Із договорами обміну, які використовують для маркетингових акцій, теж не все так гладко. Якщо його визнають недійсним, кожна зі сторін зобов'язана повернути те, що отримала за фактом. Однак вітчизняна законодавча база для проведення і розірвання подібних операцій технічно не готова. Як споживач поверне випиту каву та яким саме чином друга сторона компенсує криптовалюту, незрозуміло.

Якщо з дрібними операціями і втрати невеликі, то серйозні угоди, наприклад, на ринку нерухомості, видаються особливо ризикованими. Досить бажання однієї зі сторін цю угоду оскаржити, і почнуться проблеми. Позиція судів у цих випадках буде однаковою: якщо щось не визначено законом, повернути це практично неможливо. Як варіант – сторони можуть прописати окремий пункт у договорі - прирівняти біткоїни до якогось грошового еквіваленту. Але це буде лише «за домовленістю сторін». Імовірність, що суд не задовольнить позов про компенсацію та повернення криптовалюти - понад 80%.

Перспективи ферми для майнінгу


Майнінг - це процес електронних обчислень, результатом яких стає та сама криптовалюта. За оцінками незалежних консультантів, Україна займає одну з провідних позицій по майнінгових фермах у світі. Закон це не забороняє, більш того, йдеться про запровадження окремого КВЕДу для такого виду діяльності. Розвиток даного бізнесу взаємопов'язаний з активним зростанням біткоїну в 2017 році. Саме тоді майнінгові ферми як бізнес набули відчутного масштабу. На відміну від використання криптовалюти в розрахунках, майнінг як виробництво має набагато більше перспектив. Зокрема, завдяки активному використанню сонячних електростанцій і сонячних панелей в депресивних південних регіонах майнінгові ферми можуть стати справжньою паличкою-виручалочкою для деяких підприємців.

Однак за уявної простоти бізнесу, він все ж витратний. Майнінгова ферма окупається за півтора року, і для того, щоб заробляти $2 тис. на місяць, необхідно вкласти близько $40-60 тис. При цьому сподіватися на стабільний дохід від майнігу не доводиться. Як можна прогнозувати свої доходи хоча б на рік наперед, якщо біткоїн вчора коштував $20 тис., а сьогодні - вже $1 тис.? Втім, ніхто не може стверджувати, що не буде подальших сплесків. У даному випадку потрібно ґрунтовно аналізувати перспективи, зважувати ризики та думати, чи вартий виграш зусиль.