UKRU

Бізнес-публікації

7 вересня

Сонячна енергетика в Україні.


Сонячні електростанції, які ще кілька років тому можна було зустріти тільки на півдні країни, стають поширеним новим бізнесом практично в усіх регіонах. У 2017 році, за даними Держенергоефективності, загальна потужність введених в експлуатацію сонячних електростанцій (СЕС) склала 211 МВт. Це рекорд для материкової України. У нинішньому році розвиток триває.
З 2011 року в нашій країні побудовано і введено в експлуатацію СЕС на 742 МВт. У загальному обсязі виробленої електроенергії в Україні, за даними ДП Енергоринок, на сонце вже припадає 0,53%, водночас як у 2016-му - 0,36%. Це все ще невеликі цифри. Але серед усіх компаній, що працюють за зеленим тарифом, частка СЕС зростає найшвидше.

І це лише початок. Як вважають в канадській компанії TIU Canada, яка нещодавно почала інвестувати в українські СЕС, місцеве законодавство передбачає досить вигідні умови по зеленому тарифу для інвесторів. «Після десятиліть залежності від російського газу Україна поставила собі за мету отримувати 11% електроенергії з поновлюваних джерел до 2020 року. Розташування країни робить її привабливою. У той час як деякі країни мають багаті поклади нафти, Україна має хороші показники за рівнями сонячної активності і сили вітру», - відзначають експерти канадського інвестора.

У 2017 році в Україні інвестори вклали близько $250 млн в сонячну енергетику, що майже удвічі більше в порівнянні з 2016 роком. Можна приблизно підрахувати, що кожен зданий МВт потужності обходився інвестору в $0,9 млн.

Прискорені темпи розвитку багато в чому пов'язані з дедалі більшою зацікавленістю з боку дрібних і середніх гравців. За словами СЕО «Солар Стальконструкція» Євгена Яременко, компанії, які ввели в експлуатацію нові потужності або лише почали їх будівництво, зазвичай готують об'єкти на 5-10 МВт. «Однак все більше отримуємо запитів на проекти потужністю 10 МВт і більше для компаній, власниками яких є іноземні інвестори», - підкреслює Яременко.

Наприклад, в Нікополі за 10,7 млн євро побудували першу сонячну станцію, безпосереднім інвестором якої є канадська компанія TIU Canada. Її інвестиції в міську інфраструктуру стали першими вкладеннями, зробленими в рамках Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та Канадою (набула чинності 1 серпня 2017 року). «Ми не публікуємо інформацію про всі наші фінансові очікування, але очікувана окупність цієї інвестиції знаходиться в межах 5-7 років», - повідомили в TIU Canada. В канадській компанії додають, що нікопольський проект перший, але далеко не останній в нашій країні.

Оскільки компанії поки що будують відносно невеликі об'єкти і рахунок гравців ринку йде на десятки, велика п'ятірка операторів сонячної генерації ще не сформувалася. Єдиним великим гравцем на ринку як і раніше залишається китайська CNBM. Її директор Юнчжи Чен в листопаді повідомив про оформлення прав власності на 10 сонячних станцій Activ Solar в Україні загальною потужністю 267 МВт, що наразі становить ⅓ від усієї потужності сонячних електростанцій в Україні.

В яких регіонах більше сонячних електростанцій


Чим більше сонця, тим цікавіше регіон інвестору. Інші важливі фактори: пропускна здатність енергомереж і політика місцевої влади. Наприклад, у 2017 році на другому місці за приростом СЕС виявилася Івано-Франківська область. І вона не може похвалитися високим рівнем сонячної активності.

У зв'язку з тим, що станції в Україні будуються все активніше, на ринку з'являються і необхідна інфраструктура, і виробництво. За словами генерального директора Центру інноваційного бізнесу (IBCentre) Віталія Давія, в країні можуть з'явитися філії зарубіжних виробників, які зацікавлені в поставках як в Україні, так і на європейський ринок. Що стосується кріплень та інших компонентів, то, за його словами, вони вже активно виробляються. З випуском сонячних панелей складається окрема історія. «У нас є виробники сонячних модулів, але їм складно конкурувати з китайськими компаніями, які домінують на світовому ринку», - розповідає Віталій Давій.

Поки що рано говорити і про появу окремого виробничого кластера під сонячну енергетику. Як вважає Давій, така ідея навряд чи приживеться в Україні - створювати компанію повного циклу не має сенсу. Адже традиційно девелопери вибирають на тендерах постачальників, які пропонують найкращі умови. «Багато компонентів імпортні. Для створення конкурентоспроможного виробничого комплексу потрібні сотні мільйонів євро інвестицій. До цього гравці не готові», - додає він.

Існує й інша точка зору. Наприклад, українська KNESS Group інвестувала значні ресурси в створення і розвиток власного виробничого кластера, в якому випускаються не тільки металоконструкції, а й високотехнологічна продукція: централізовані інверторні станції.

Низка сильних гравців сформувалася навколо будівництва і введення в експлуатацію СЕС. Вони є основними операторами комплексних (генпідрядних) послуг. До таких гравців часто застосовується термін EPC-контрактор (Engineering, procurement and construction). Це компанія, яка реалізує «від А до Я» будівництво електростанцій. Вона повністю бере на себе ризики, пов'язані з веденням проекту до його здачі в експлуатацію. Поняття EPC-контрактор вже звично в ЄС. І тому міжнародним інвесторам набагато простіше заходити на наш ринок, знаючи, що у нас теж вже є подібні компанії.

Останніми роками в Україні з'явилося близько десяти операторів генпідрядних послуг, що пропонують інвесторам комплексні рішення. Найбільшим гравцем за підсумками 2017-го є компанія KNESS, яка за рік ввела в експлуатацію 98,5 МВт потужностей. Інші підрядники здали в експлуатацію менші потужності. До думок про те, що у 2018 році на ринку з'являться дійсно великі оператори сонячних станцій, підштовхують новини з 2017-го. Галуззю всерйоз зацікавилися великі українські бізнесмени. Так, компанія ДТЕК Рината Ахметова запустила в Херсонській області свою першу СЕС на 10 МВт. А компанія UDP Renewables, мажоритарним акціонером якої є український бізнесмен Василь Хмельницький, у вересні ввела в експлуатацію 6 МВт.

Проекти компаній Хмельницького і Ахметова будуть активно розширюватися в цьому році. Димерська СЕС під Києвом («Метрополія» - генпроектувальник, KNESS - генпідрядник), за словами керуючого партнера UDP Renewables Сергія Євтушенка, до кінця цього року буде доведена до планових 50 МВт. Компанія також націлена розвивати сонячні проекти в південних регіонах - Херсонській, Миколаївській, Запорізькій та Одеській областях, де сонячна активність все-таки вище. Як розповідає Сергій Євтушенко, на півдні компанія буде будувати дві нові сонячні станції на 18 і 13 МВт. ДТЕК в партнерстві з китайськими EPC-компаніями реалізує проекти більш ніж на 200 МВт в Дніпропетровській області.

«Чим більше буде подібних програм фінансування зелених проектів, тим швидше почне розвиватися цей ринок, буде рости конкуренція, з'являться нові гравці, збільшиться зайнятість населення», - зазначають у профільному агентстві.

Окрема тема - будівництво гігантських СЕС потужністю від 1 ГВт. Подібний тендер проводився, наприклад, в Туреччині у минулому році. В Україні найближчим часом малоймовірна поява станцій подібного розміру. І справа не в тому, що до нас навряд чи зайдуть такі великі інвестори. Просто світові тренди інші. «Будівництво станцій на 1 ГВт виглядає вражаюче, але сьогодні сонячна енергетика багатьох світових лідерів - США, Китаю, Німеччини, Індії - еволюціонує в бік локальних смарт-грід-станцій невеликого формату, оснащених сховищами електроенергії», - ділиться своєю думкою Віталій Давій. Це дозволяє створити стабільне, надійне джерело електроенергії, яке не потребує балансуючих потужностей. Будівництво об'єкта на 1 ГВт в одному місці створить технічні проблеми, оскільки без сховища енергії вночі виникне провал в енергобалансі. «Що стосується будівництва ряду об'єктів сумарною потужністю 1 ГВт, то якщо знайдуться закордонні інвестори, готові вкласти від 1 млрд євро і більше, то це буде означати, що Україні кредити МВФ більше не потрібні», - підкреслює Давій.

Майбутнє ринку


«Можна відзначити, що ринок працює в атмосфері якоїсь штучної невизначеності», - розповідає керуючий партнер UDP Renewables Сергій Євтушенко. За його словами, в Україні сонячна енергетика може легко потрапити в зону ризику, оскільки чиновники регулярно намагаються придумати нововведення з неочевидною ефективністю. Наприклад, ідея НКРЕКП про те, щоб відмовитися від зелених тарифів і перейти на систему аукціонів. «Це позиція міжнародних фінансових організацій. І ми рано чи пізно все одно до цього прийдемо», - зазначає він.

Сьогодні зелений тариф в Україні (15 євроцентів за кВт-год) насправді один з найвищих в Європі. «Але неправильно говорити, що потрібно обов'язково його знижувати до європейського рівня: необхідно розглядати все в комплексі», - вважає директор з розвитку Української асоціації відновлюваної енергетики Олена Колтик. За її словами, нас не можна так просто порівняти з Німеччиною, де зелена енергетика підтримується вже 20 років.

«У нас вона розвивається з 2009 року. І ривками. Кризи та війна впливають на приплив інвестицій у нові проекти. До того ж потрібно враховувати місцеві чинники, з якими стикається інвестор, який вирішив будувати СЕС в нашій країні. Дешевих грошей у нас в Україні немає, тобто вигідний кредит, як в Європі, на реалізацію проекту взяти дуже непросто».

Ще один пункт на користь розумної підтримки галузі - розвиток місцевої економіки. Як каже Віталій Давій з IBCentre, активний розвиток сонячної енергетики в Україні став реальним і потужним драйвером для розвитку малого і середнього бізнесу: пожвавилися проектні інститути, з'явилися нові підприємства в сфері софта, металоконструкцій, дистриб'ютори різних комплектуючих, сервісні компанії. Більш того, використання таких деталей в сонячній електростанції дозволяє отримати надбавку до зеленого тарифу. Останні кілька років учасники ринку також обговорюють плани будівництва заводів з виробництва ключового елемента станції - сонячних панелей - в Херсонській області. «З урахуванням того, що більшість компаній-операторів сонячних електростанцій в Україні будують нові потужності, фактично зелений тариф, який вони отримують, реінвестується в нові проекти. Гроші залишаються в українській економіці. Це творча спіраль, яка розкручується навколо сонячної енергетики в Україні. І це приваблює все нових інвесторів, - говорить Давій.

Незважаючи на здешевлення витратних матеріалів, всім учасникам ринку доведеться докласти колосальних зусиль, щоб досягти планового для України показника до 2020 року: 11% електроенергії виробляється з відновлюваних джерел.

У KNESS припускають, що приєднана потужність СЕС в Україні на кінець 2018 року становитиме приблизно 1,3 ГВт, а на кінець 2019-го - 2,4 ГВт. Таким чином, сонячна радіація з часом може стати основним джерелом відновлюваної енергетики в Україні. У поєднанні з іншими видами «альтернативки» (вітро-, гідрогенерація, біогази тощо) нові станції створять плацдарм для енергонезалежності країни. Велику роль буде відігравати популяризація приватних домашніх СЕС. Незважаючи на швидке зростання будинків з панелями на дахах, абсолютні цифри ще дуже малі.

ЧИ ПОДЕШЕВШАЮТЬ ПАНЕЛІ


Очікувалося, що сонячні модулі будуть дешевшати щорічно на 10%. Але в другій половині 2017 року вартість модулів в Україні зросла відносно першого півріччя на 8%. У короткостроковій перспективі виробники сонячних модулів прогнозують зростання цін, що викликано першою чергою збільшенням світового попиту. У виробників не вистачає потужностей, щоб виробити повний обсяг, якого потребує ринок.

Але в довгостроковій перспективі вартість панелей неодмінно буде знижуватися. Якщо в 2016 році стандартний модуль на 270 Вт обходився в $0,4/Вт для українського замовника, то в 2018-му його можна купити за ціною $0,34/Вт. Зниження вартості пов'язане зі здешевленням і розвитком технологій, а також здешевленням основної складової сонячних модулів - кремнію.

Експерти у сфері технологій відновлюваної енергетики вважають, що в найближчі 5 років вартість фотоелементу знизиться в 2-3 рази. Але вартість панелі у відомому нам вигляді впаде на 40-50%. Головним чином завдяки зниженню витрат в процесах виробництва кремнієвих кристалічних пластин, збільшенню ККД фотокомірок до 24%, використанню графена.

Джерело: http://project.liga.net