UKRU

Бізнес-публікації

16 квітня

Якщо у ФОП кілька банківських рахунків, який вказувати в звітності?


На початку своєї підприємницької діяльності підприємці не відразу розуміють, чи потрібен їм рахунок в банку, скільки їх можна відкривати, чи потрібно про них інформувати фіскальні органи, як з ними працювати. Якщо рахунків кілька, який вказувати в звітних формах? Допоможемо розібратися з цими питаннями.
Відзначимо відразу, що на відміну від юридичних осіб, фізичні особи - підприємці не зобов'язані відкривати рахунки в банках. Вони можуть всю готівкову виручку зберігати у себе і розраховуватися як з бюджетом, так і з контрагентами готівкою, оплачуючи через касу банку. Але це не завжди зручно, тому практично кожен підприємець відкриває банківський рахунок. В якому банку відкрити рахунок, він також приймає рішення самостійно. Слід зазначити, що чинне законодавство не містить обмежень щодо кількості банківських рахунків, які можна відкрити для здійснення підприємницької діяльності. Тому наявність рахунку в одному банку не позбавляє підприємця права відкрити рахунок в іншому банку, якщо йому необхідні поточні рахунки в різних банках.

Порядок відкриття рахунків в банках та їх використання визначені Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492 (далі - Інструкція № 492). При відкритті рахунку та укладанні договору підприємець обов'язково проходить ідентифікацію та верифікацію. Зазвичай відкриваються одразу два рахунки: поточний (2600) - для безготівкових розрахунків і БПК (2605) - для використання готівкових коштів і розрахунків з використанням платіжної картки. Всі підприємницькі рахунки підлягають обов'язковій постановці на облік в фіскальних органах за місцем реєстрації підприємця. Це викликано тим, що в статті 69 Податкового кодексу України (ПКУ) визначено податкові вимоги до відкриття та закриття рахунків. Цими вимогами і обумовлена постановка на облік у фіскальних органах банківських рахунків. Відомості про відкриття та закриття рахунків направляє банк. В день відкриття рахунку банк відправляє до податкової інспекції за місцем реєстрації підприємця відповідне повідомлення. Податковий орган зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення від банку про відкриття рахунку направити в банк повідомлення про взяття рахунку на облік або відмову у взятті рахунку на облік із зазначенням підстав для відмови. Банк надсилає повідомлення на відкриття всіх рахунків, які використовуються для підприємницької діяльності.

Звертаємо увагу, що до отримання банком відповіді про взяття на облік рахунку підприємець не може повноцінно використовувати свій підприємницький рахунок. У цей період дозволено проводити операції лише із зарахування коштів на рахунок. З дати отримання повідомлення про взяття рахунку на облік дозволяється проводити і видаткові операції за рахунком. У той же час нормами п. 69.3 ст. 69 ПКУ передбачено застосування принципу мовчазної згоди. Якщо податківці своєчасно не дадуть (протягом наступного робочого дня після отримання повідомлення з банку не направлять повідомлення про відмову в постановці рахунку на облік), такий рахунок вважається поставленим на облік за мовчазною згодою - в момент і на дату отримання банком повідомлення (квитанції) податкового органу, що підтверджує факт прийняття до опрацювання повідомлення про відкриття рахунку.

Як бачимо, про відкриття рахунку інформувати фіскальні органи необхідно, але підприємець не бере участі в процедурі постановки банківського рахунку на податковий облік. Згідно з ПКУ, це обов'язок банку.

Підприємці як розрахунки з контрагентами, так і з бюджетом можуть здійснювати з будь-якого рахунку, а також перекидати кошти з одного рахунку на інший.

Водночас в деяких звітних формах передбачено вказувати реквізити банківського рахунку підприємця. Розберемося, чи обов'язково визначати, який з рахунків буде основним і чи потрібно про це інформувати податкову.

Всі обов'язкові реквізити, які необхідно вказувати в податковій звітності, перераховані в п. 48.3 ст. 48 ПКУ. Серед них немає реквізитів підприємницького рахунку. Очевидно, тому, що, як було сказано раніше, підприємці не зобов'язані, але можуть відкривати банківські рахунки. Залежно від обраної системи оподаткування підприємці представляють різні форми звітності. Якщо застосовується спрощена система оподаткування, то підприємець подає декларацію платника єдиного податку, форма якої затверджена наказом Мінфіну України від 19.06.2015 р. № 578. У шапці декларації єдинника не передбачено вказувати реквізити поточного рахунку підприємця. Якщо ж сплачуються податки за загальною системою оподаткування, то для звітності використовується форма Податкової декларації про майновий стан і доходи (в редакції наказу Мінфіну України від 06.06.2017 р. № 556). Але в цій декларації зазначення реквізитів підприємницького банківського рахунку в більшій мірі важливе саме для підприємця і є обов'язковим у тому разі, якщо за декларацією передбачено повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку, в тому числі при використанні права на податкову знижку. Якщо за декларацією утворилася переплата податку на доходи фізичних осіб і підприємець хоче отримати її назад, а не залишити в рахунок майбутніх платежів, йому слід вказати реквізити того підприємницького рахунку, на який зручніше отримати гроші.

Якщо підприємець (незалежно від системи оподаткування) претендує на повернення коштів як фізособа (наприклад, в разі використання свого права на податкову знижку якщо протягом звітного року були отримані доходи у вигляді зарплати), то також необхідно вказати реквізити банківського рахунку, на який слід повернути надміру сплачені податки. Але це повинен бути рахунок фізособи, а не підприємницький рахунок, адже ці гроші не мають ніякого відношення до підприємницької діяльності.

Якщо ж фізособа за результатами річного декларування доходів не претендує на повернення коштів з бюджету, реквізити рахунку можна не вказувати. Підприємці також представляють звітність по ЄСВ, порядок формування та подання якої затверджено наказом Мінфіну України від 14.04.2015 р. № 435, в редакції від 11.04.2016 р. № 441 (далі - Порядок № 435). Обов'язкові реквізити звітності по ЄСВ наведено в п. 6 р. ІІ Порядку № 435, серед них також немає реквізитів банківського рахунку. Не потрібне їх зазначення і в додатку 5 звіту з ЄСВ, який щорічно представляють за себе підприємці.

Передбачено зазначення реквізитів рахунку тільки в таблиці 1 додатка 4 звіту з ЄСВ, який щомісяця представляють роботодавці. Але особливих вимог щодо заповнення цього реквізиту Порядок № 435 не містить.

Проаналізувавши чинне законодавство, робимо висновок, що підприємець може відкривати ту кількість рахунків, яка йому необхідна. Використовувати їх він має право відповідно до договору банківського рахунку. При заповненні податкової звітності він може вказати реквізити будь-якого свого рахунку, оскільки інформація про всі рахунки є у фіскальному органі, а відображені в звіті реквізити рахунку достовірні і ні на що не впливають.

Наталія Щербак, експерт газети «Приватний підприємець»