UKRU

Бізнес-публікації

6 грудня

Соляний бізнес: від виробництва до експорту.


Сіль сьогодні - один з найбільш затребуваних мінеральних продуктів у світі, який використовується як у виробничій, так і в хімічній індустрії. Все більше зростає попит на нього в сільському господарстві. Виробники солі щорічно заробляють мільйони доларів при мінімальних витратах: все, що потрібно, це робоча сила і трохи обладнання.
Світові лідери сольового бізнесу нарощують інтенсивне виробництво, використовуючи передові технології, включаючи ефективне використання енергії та ресурсів, захист біорізноманіття та споживання води. За попередніми результатами, за перше півріччя 2017 року обсяги видобутку солі в Україні збільшилися на 30%. Як вплинуть зростаючі обсяги на ринок солі всередині країни і куди вітчизняні виробники можуть збувати свою продукцію - детальніше в огляді.

Світова динаміка


Сіль виробляють понад 110 країн у світі, а загальний світовий обсяг у 2015 році становив 250 млн тонн. Близько 42% світового споживання цього продукту припадає на країни Азії, 25% - на Європу і 22% - на Північну Америку. Основна частка виробництва припадає на Китай, США та Індію. У сукупності в 2016 році ці три країни виробили 56% світового обсягу продукції. При цьому найбільше солі експортують Нідерланди, Канада, Чилі, Мексика і США. Основними імпортерами є Японія, Корея і Німеччина.

Виробництво солі можна охарактеризувати як стабільне, щорічний приріст не перевищує 2-3%. Час від часу статистика показує невеликий спад, що безпосередньо пов'язано з макроекономічною ситуацією і фінансовим станом в певній країні.

Сіль і Україна


Україна посідає 17-те місце, або 3%, за обсягами виробництва солі в світі. Це й не дивно, адже у нас в країні розташовано кілька родовищ солі, найбільше з яких - Артемівське, яке оцінюється в 13 млрд тонн. Сіль в Україні видобувається в основному гірських способом з 4 найбільших соленосних басейнів: Донецького, Дніпровсько-Донецького, Закарпатського та Передкарпатського. В останнє десятиліття був освоєний новий регіон видобутку цього продукту, розташований в Одеській області.

Структура виробництва солі в Україні за останні кілька років зазнала низки змін. Зокрема, значно вплинула анексія Криму та конфлікт на Донбасі, оскільки багато родовищ кам'яної солі знаходилися саме там.

Здавалося б, середньому та малому бізнесу з великими стратегічними підприємствами складно не те що конкурувати, а й просто вивести продукцію, проте це не так. З огляду на урядовий напрямок на повну приватизацію великих державних об'єктів невеликі підприємства отримають поштовх до розвитку. До слова, в списку на приватизацію є і ДП «Артемсіль», яке виробляє щорічно близько 7 млн тонн солі, будучи практично основним постачальником внутрішнього ринку.

Показники імпорту та експорту


Закриття російського ринку (70% українського експорту) призвело до повної переорієнтації представників вітчизняного сольового бізнесу, які почали покращувати якість виробництва через інші, більш жорсткі вимоги. Результатом стало те, що виробництво солі в Україні інтенсифікувалося і змінило напрямок продажів, що й стало основним фактором збільшення обсягів виробництва. Крім того, перспективними в таких умовах можуть виявитися гірські райони Закарпаття, де також досить багато запасів солі.

Основними покупцями української солі стали Польща, Румунія, Молдова та Грузія. Крім того, Україна збільшила поставки солі на європейський ринок, однак ці показники все ж не такі значні. Перспективним напрямом може бути ринок Близького Сходу.

Крім того, існує проблема формування вартості вітчизняної солі, яка впливає на всю частку експорту. І якщо передові аграрні країни, як, наприклад, Нідерланди, продають сіль за 75 дол./тонна, то Україна - по 35-40 дол./тонна. Це відбувається через застарілу матеріально-технічну базу соляних підприємств, технології яких вже не можуть конкурувати із зарубіжними. Деякі виробники, щоб отримати сертифікати на експорт, модернізують обладнання, але зазвичай саме під певний ринок. Таким чином вони скорочують зайві витрати.

Суть процесу виробництва


Основне виробництво йде з кам'яної солі - галіту, але її також можна добувати шляхом випарювання морської або засоленої озерної води. Другий спосіб буде приносити прибуток у тому разі, якщо підприємство знаходиться близько до великих запасів таких вод. Морську сіль в сухому вигляді можна отримати двома способами: випарувавши її з води штучно - в перегінних кубах або спеціальних термічних котлах, або ж природним способом - за допомогою енергії сонця і вітру. Перший спосіб виключає сезонну залежність виробництва, проте вимагає значних інвестицій в обладнання та потужності переробки. Другий же більше підходить для органічного виробництва, з мінусів - тривалість процесу і прив'язка до пори року.

Здобуті з мінералів соляні маси очищають від піску та інших сторонніх елементів у кілька етапів. Сіль промивають під спеціальним обладнанням, далі вона проходить процес дроблення, після чого піддається ще кільком промиванням. При цьому за допомогою магнітного сепаратора відсіваються залишки породи.

У разі виробництва дрібної кухонної солі, після того як напівфабрикат пройшов етап додавання йоду і вібраційну сушку, він відправляється на дробарку. Якщо ж дрібна сіль не повинна бути йодованою, то цей етап обробки виключається з виробничого процесу. Після процесу додавання йоду і дроблення сіль піддається висушуванню. Це відбувається за допомогою гарячого повітря, що нагнітається в печі промисловим вентилятором. Також на цьому етапі можна виконати додавання інших допоміжних речовин, які не повинні перевищувати концентрацію в 3%. Після всіх проведених процедур сіль упаковується і відправляється на продаж.

З чого почати свій бізнес?


Виробництво солі - це досить доцільна ідея для бізнесу, оскільки вона входить в список товарів першої необхідності для кінцевого споживача. Тому питання збуту продукції тут навіть не постає, як і окупність інвестицій. Крім того, додаткову вартість можна отримати саме на переробці солі в кухонну чи екстру, яку спокійно можна продавати за кордон.

Для старту власного сольового бізнесу підійде як промислове виробництво, так і просто безпосередня реалізація продукції переробки. Головне - це наперед розрахувати всі можливі витрати виробництва, які можуть вплинути на прибутковість. Це коливання цін на енергоносії, вартість розфасовки і сировини. В такому випадку коливання в собівартості впливатимуть на рентабельність виробництва.

З необхідного обладнання будуть потрібні алюмінієві або титанові контейнери для випарювання і фільтрації солі. Крім того, знадобляться насоси і фільтраційні ємності для первинної акумуляції та очищення води. Їхня кількість буде прямо залежати від стартового капіталу і бажаних обсягів виробництва. Обов'язковий момент - упаковка і логістика, підбір яких також буде залежати від типу бізнесу - будуть то оптові продажі чи невеликі партії.

Так чи інакше, сам по собі бізнес на солі має низку переваг, який за дотримання чіткого бізнес-плану принесе тільки позитивні результати. Виробництво сировини не дуже витратне і не вимагає особливо великого стартового капіталу, вся продукція не має обмеженого терміну придатності, тим більше не вимагає особливих умов зберігання або специфічних складських приміщень. Все це з урахуванням того, що попит на сіль навряд чи буде зменшуватися - від промислового сектора до роздрібних продажів.

Альтернативним варіантом можуть стати суміжні бізнеси, доцільним при розширенні бізнесу буде запуск хімічного виробництва - кухонна сіль використовується також і для отримання соди, хлору, соляної кислоти, гідроксиду натрію і металевого натрію. До слова, можна займатися не тільки власне виробництвом солі, але й заробляти на її перепродажу та транспортуванні. Сіль активно використовується в тваринництві і додається до раціону як добавка в кормах.