UKRU

Бізнес-публікації

14 листопада 2017

Огляд ринку. Інвестиції в мистецтво.


Які перспективи ринку арт-інвестицій, на що варто звертати увагу та як правильно вкладати кошти, ми поцікавилися в експертів.
Світ довів, що інвестиції в предмети мистецтва є достойною альтернативою чи доповненням до традиційних інвестиційних активів. Однією з головних переваг арт-ринку є його слабкий зв′язок із політичними та економічними факторами. Вартість мистецьких об′єктів, за словами експертів, щороку зростає на 5-10%. Хоча на швидке збагачення розраховувати не варто. Предмети мистецтва – це тривала інвестиція з мінімальним строком у 5-10 років.

Арт-ринок України


Арт-ринок в Україні знаходиться на стадії формування. За оцінками експертів, тут найширше представлені книги, посуд, меблі та живопис. Та, в порівнянні з іншими країнами, на українському ринку предмети колекціонування в середньому недооцінені на 100-200%.

«Розуміння того, що мистецтво – це об′єкт інвестицій, приходить до українців поступово. Лише третина колекціонерів розглядають його як можливість поповнити свій капітал», - описує ситуацію Михайло Василенко, мистецтвознавець, експерт, співвласник аукціонного дому «Золотое Сечение».

«Незважаючи на інертність українського ринку сучасного мистецтва, ми маємо всі складові, характерні для будь-якого ринку процвітаючої держави, - розповідає Марина Щербенко, засновниця Scherbenko Art Center та Bottega Gallery, куратор та арт-консультант. – Це передбачає залучення в сферу мистецтва дедалі більшого кола зацікавлених, і не лише професіоналів, колекціонерів, художників, а й закоханих у мистецтво «нових» людей, які хочуть не лише інвестувати, але й робити внесок у розвиток культури України».

Експерти стверджують, що в період економічної та політичної нестабільності купувати мистецькі об′єкти найбільш вигідно. Тому що ціни не такі високі. Хоча, як зазначає Михайло Василенко, у 2017 році український арт-ринок повторює тенденцію минулого року – поступово зростає. Йдеться про зростання попиту та продажів предметів мистецтва приблизно на 10-15% у порівнянні з 2016-м. «При цьому ми спостерігаємо активізацію гравців ринку – аукціонних домів, галерей, дилерів. Вони проводять регулярні виставки-продажі, аукціонні торги. Влаштовують ярмарки предметів мистецтва. Загалом ринок веде себе активно навіть у літній період», - підкреслює пан Василенко.

Фактори ризику, характерні для арт-ринку:
• Складність оцінки вартості мистецьких об′єктів.
• Неможливість застосування стандартних інструментів фінансового та інвестиційного аналізу.
• Непрозорість ринку.
• Відсутність надійних джерел інформації про угоди, що здійснюються.
• Спекулятивні рейтинги оцінки.
• Конфлікти інтересів.

Хто вони – арт-інвестори?


«Хоча в Україні культура інвестування в арт-об′єкти лише зароджується, та слід зазначити, що останніми роками дуже активно приживається серед молодих колекціонерів. Є досить великий відсоток нових збирачів мистецтва, котрі купують картини та скульптури саме для примноження своїх статків. Зазвичай ідеться про молодих бізнесменів, що працюють на фінансових ринках та розуміють цінність якісного мистецтва. А також представників ІТ-сфери, що мають справу з іноземними партнерами та від них знають про можливості, які розкривають інвестиції в об′єкти мистецтва. Слід зазначити, що найчастіше вкладення в арт-об′єкти роблять люди, що шукають альтернативних джерел інвестицій, та ті, хто будує «капітал на покоління вперед», - пояснює співвласник «Золотого Сечения».

Марина Щербенко додає, що найчастіше інвестують у мистецтво колекціонери. Ними рухають різні мотиви. Крім вкладення, вони отримують «додану вартість»: престиж, можливість впливу на культурні та соціальні процеси, статус прогресивної особистості, що робить свій внесок у велику справу, бажання долучитися до когорти людей, для яких важливими є вічні цінності, які вкладають свої ресурси в збереження історії та спадщини своєї країни. Розумітися на мистецтві престижно.

Погляд у майбутнє


За прогнозами Михайла Василенка, арт-ринок України щонайменше демонструватиме позитивну динаміку зростання – все більше українців розглядатимуть мистецтво як інвестицію, а не просто дороге хобі. Окрім того, на цей інструмент невдовзі мають звернути увагу банки та інвестиційні фонди. Цей механізм в Україні вже запущено, хоча, приміром, до США та Німеччини нам ще далеко. Тож є до чого прагнути, куди рухатися. Важливо поширювати захоплення мистецтвом у суспільстві, бо окрім інвестиційної складової, однією з головних цілей мистецтва є окультурення людей.

З цим погоджується й Марина Щербенко: «Український арт-ринок активно розвивається. Особливо це стосується інвестицій у роботи сучасних авторів. Прибутковість вкладень залежить від брендів, які ви обираєте».

КОМЕНТАРІ


Марина Щербенко, засновниця Scherbenko Art Center та Bottega Gallery, куратор та арт-консультант

Сьогодні особливо помітна серед інвесторів зацікавленість художниками, які стабільно відбираються експертами до різних рейтингів. Часто запит на такі рейтинги йде від бізнес-ЗМІ. Безперечним пріоритетом вкладень в мистецтво є те, що вартість мистецького твору ніколи не впаде до нуля, на відміну від, приміром, акцій тощо.

Я рекомендую звертатися до галеристів, які вже багато років працюють над просуванням певного кола митців. Створюють їх бренди. І це дає свої плоди: роботи деяких українських художників постійно продаються на аукціонних торгах. І не лише в Україні, але й за кордоном. Ціни на них стабільно зростають. Українці купують роботи вітчизняних авторів, охоче інвестують в роботи та проекти молодих художників. Підтримують роботу галериста з брендами художників, в яких інвестують. Вкладають гроші в продакшн робіт, видання каталогів виставок за кордоном.

Михайло Василенко, мистецтвознавець, експерт, співвласник аукціонного дому «Золотое Сечение».

Нещодавно прочитав в одному зарубіжному поважному виданні про те, що світові інвестиційні банкіри, американці зокрема, цього року активно скуповують твори мистецтва, вважаючи їх єдиною інвестицією, «яку можна забрати з собою». Деякі з них відзначають: вклади у мистецтво – це далекоглядна інвестиція і швидко на ній не заробиш, але вона подібна золоту – майже не втрачає у ціні навіть у кризу і, за виключенням деяких випадків, може бути переміщена у будь-яку точку світу. Так що картини, скульптури та інші твори – це нове золото, запаси якого, на відміну від нафти, наприклад, лише примножуються.

Українських пошановувачів мистецтва приваблює класика та сучасне мистецтво. І все тут залежить від конкретного колекціонера. Є ті, хто купує виключно радянських класиків-пейзажистів – роботи Шишка та Глущенка, наприклад. Хтось сконцентрований на закарпатській школі, молоді колекціонери часто починають свою колекцію з сучасного мистецтва. Останнє зазвичай коштує дешевше і більш зрозуміле для них, відповідає їхньому стилю життя. Навіть коли йдеться про концептуальне мистецтво. Варто відзначити також, що за останній рік-два суттєво зріс попит на андеграундне мистецтво. Причому не тільки серед українців, а й серед іноземних покупців-інвесторів. Роботи шестидесятників практично завжди продаються з торгами на аукціонах та постійно набувають нових шанувальників. Інтерес до так званого забороненого мистецтва підігрівається різними подіями в мистецькому житті України. Зокрема, друком книжок – «Модерністи Одеси», куди увійшли всі нонконформісти цього міста; книга «Мистецтво українських шістдесятників», де цей пласт розглядається вже в більш широкому розрізі. У ній взяті всі регіони, включаючи Одесу, Київ, Львів, Ужгород, Харків. Нещодавно ми видали книгу «Контркультура» авторства Олексія Василенка, де широко розкритий пласт графіки «неформальних академіків» 1950-80-х років.