UKRU

Бізнес-публікації

13 грудня 2016

ХЛІБНЕ МІСЦЕ.


Що відбувається на ринку хліба та хлібобулочних виробів України?
За даними Держслужби статистики, за дев'ять місяців 2016 року в Україні вироблено 845 тис. тонн хліба та хлібобулочних виробів, що на 5,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року. За рік з такими темпами випічки вийде трохи більше 25 кг на душу населення. Але навіть скромні норми споживчого кошика припускають 89 кг хліба на людину в рік. Що ж відбувається з продуктом №1?

РАЦІОНАЛЬНЕ ЗЕРНО

Понад усе в цьому році скоротилася випічка житнього хліба – на 22%. Експерти стверджують, що це вже тенденція. «За останні п'ять років виробництво житнього хліба в Україні скоротилося на 32% і в 2015 році склало 391 тис. тонн, - говорить Віталій Кордиш, експерт ринку рослинництва Українського клубу аграрного бізнесу. – Вся справа в зниженні вартості жита, яке й так дешевше за пшеницю. З початку року жито було в середньому на 400 грн/тонна дешевше пшениці, що не стимулює виробників його вирощувати». Та й взагалі найпопулярніший хлібний бізнес, на думку представники цього ринку, стає у нас невигідним: незважаючи на постійний попит на продукцію, багато не заробиш. «З кінця минулого року ціни на борошно вищого ґатунку зросли на 13,7%, першого ґатунку – на 14%, другого – на 17%, а вартість житнього обдирного борошна збільшилася на 21%, - пояснює Володимир Череда, президент Всеукраїнської асоціації пекарів. – А подорожчання борошна, яке займає до 40% у структурі собівартості хліба, своєю чергою викликано зростанням цін на пшеницю та жито. Крім того, ціни на масло та дріжджі за цей рік зросли на 7%, солі – на 17,2%. На ціноутворення хліба впливають і зростаючі витрати виробників на електроенергію (29,5%) та на логістику (10,4%)». А хліб за цей рік подорожчав усього на 5%.

Експерт також стверджує, що все обладнання, яке зараз використовують при випіканні хліба, закуплено переважно в Європі. Тому запчастини, ремонт безпосередньо прив'язані до валютного курсу. З енергоносіями – те ж саме.

І представники хлібного бізнесу намагаються виправити ситуацію, заявляючи про необхідність вже найближчим часом підняти ціни на свою продукцію приблизно на 15-18%. Правда, ці відсотки стосуються тільки звичних всім соціальних сортів - пшеничних батонів і житньо-пшеничних буханців «Українського». Адже хліб преміум-класу – чисто житній, спечений з висівок, з пророслих зерен, з бездріжджового тіста тощо – вже давно і постійно зростає в ціні.

СВОЯ НІША

У свою чергу Денис Марчук, координатор проекту «Аналітична платформа АПК», припускає, що соціальний хліб найближчим часом подорожчає не на 18%, а на всі 20%, та й хліб преміум-класу, який вже зараз коштує 30-50 грн за буханець, теж буде рости в ціні.

Водночас багато економістів вважають, що, незважаючи на скасування держрегулювання цін на продукти харчування, великі виробники хліба не зможуть підвищувати ціни на свою продукцію тими ж темпами, якими дорожчає все, що необхідно для їхнього виробництва. «Виготовляти соціальні сорти хліба сьогодні невигідно, - каже Родіон Рибчинський, керівник проекту «АПК-Інформ». – Як свідчить досвід, у пекарів найбільше шансів заробити, якщо не йти второваним шляхом». Приміром, як ПАТ «Київхліб», яке вже у 2015 році експортувало сухарі, бублики та кондитерські вироби до Німеччини, Литви, Казахстану, Азербайджану, Грузії, Болгарії та Нідерландів, а найближчим часом має намір налагодити експорт тортів до Канади та США.

Однак великі підприємства, що випікають хліб та хлібобулочні вироби, від «обов'язкової програми», свого традиційного асортименту, що становить левову частку продукції, не відступлять. Адже «бюджетний» хліб – найзатребуваніший, оборот – колосальний. І навіть якщо сьогодні він особливої вигоди не дає, треба думати про завтрашній день і нікого не впустити в свою нішу.

До речі, у хлібному бізнесі України працюють кілька великих холдингів, що випікають хліб та хлібобулочні вироби. Це «Хлібні інвестиції», «Київхліб», «Формула смаку», «Кулиничі», «Концерн Хлібпром», «Лауфер». Їхня частка, на думку Андрія Тищенка, гендиректора компанії з Луцька «Теремно хліб», становить майже 50% хлібного ринку. Інші гравці - це або відносно невеликі сучасні поодинокі заводи або маленькі пекарні. Але їм також вдається триматися на плаву.

ТАНЦЮВАТИ ВІД ПІЧКИ

Новачкам, які спробують працювати на хлібному ринку, експерти радять не витати в хмарах і не робити ставку на європейського споживача. «За якістю продукції ми поки що далекі від зарубіжних колег, - каже Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру. – Що б унікальне ми не запропонували, там вже все є, причому відмінної якості. Але якщо навіть наша продукція буде не гіршою, ми все одно не зможемо запропонувати те, що приваблює європейців - бренд. На те, щоб зазвучало ім'я виробника або його продукту, треба працювати багато років».

Втім, Охріменко переконаний, що пекарі-новачки мають усі шанси успішно увійти на вітчизняний ринок, випікаючи органічний хліб, хліб преміум-класу, в тому числі фітнес-продукцію. Адже, незважаючи на затяжну кризу, кількість любителів незвичайного хліба хоч і невелика, але постійно зростає. Але ще краще зосередитися на хлібобулочних виробах – булках, плюшках, пирогах, круасанах, для реалізації яких будь-яка криза не перешкода. Враховуючи те, що у нас в період економічної нестабільності собівартість хліба та хлібобулочної продукції висока, в цьому сегменті виробники зараз отримують 5-7% прибутку. Але тут обов'язкова умова – гідна якість і оборот.

Окрема ніша – заморожені хлібобулочні вироби та напівфабрикати. На цю продукцію зростає попит у супермаркетів та кафе. Вона хороша тим, що простіше знайти споживача, зате на старті доведеться вкласти додаткові кошти на якісне холодильне обладнання.

Якщо правильно вибрати місце для невеликої пекарні, повз яку постійно проходить великий потік народу, і вкласти в оренду, устаткування, сировину та зарплату персоналу близько 50 тис. доларів, то, за словами власників подібних точок, вона може окупитися вже за 6-7 місяців. Як варіант, можна працювати на франшизі, отримуючи від великої мережі заморожені напівфабрикати. Тоді міні-пекарня обійдеться приблизно у 30-40 тис. доларів, які зможуть окупитися теж не раніше, ніж через півроку. Але в будь-якому разі, якщо робота пекарні буде налагоджена грамотно, через 6-7 міс. можна розраховувати на щомісячний дохід на рівні 3-5 тис. доларів. Запах свіжої випічки небагатьох залишає байдужим.

І ще важливий момент: треба не тільки правильно вибудувати маркетинг і провести рекламну кампанію, але й не помилитися у людському факторі, за яким стоїть і надійність поставок сировини, і, головне, добропорядність пекарів. Та це проблеми будь-якої сфери людської діяльності.

Які хлібобулочні вироби найбільше купують українці?
(Дані аналітичної компанії AR-Group за підсумками 2015 року)


Галина Литвиненко