UKRU

Бізнес-публікації

22 вересня 2016

Виробництво квасу: як заробити на конкурентному ринку.


Великі компанії по виробництву пива і безалкогольних напоїв контролюють левову частку ринку квасу в Україні. Щоб скласти їм конкуренцію, нові гравці мають бути готові до багатомільйонних інвестицій в купівлю і модернізацію вже діючих підприємств чи створення виробництва з нуля. Або ж, маючи у розпорядженні скромний бюджет на старті, є сенс виробляти і продавати квас на розлив у невеликих містах і окремо взятих регіонах, де новачкам простіше заявити про себе.
Українці п’ють менше квасу, ніж білоруси і росіяни. Що дозволяє говорити про ненасиченість місцевого ринку цим напоєм. За оцінками аналітиків, щорічно один українець у середньому випиває 2,6 л квасу, тоді як в Росії цей показник складає 3,2 л, а у Білорусі й того більше – 6,4 л. У СРСР, за різними оцінками, на душу населення доводилося близько 18 л квасу на рік. В Україні після розпаду Радянського Союзу багато квасоварень або були закриті, або помітно знизили свої виробничі обсяги. В результаті на зміну квасу прийшли солодкі газовані напої, соки та мінеральні води.

Останні три роки на ринку безалкогольних напоїв спостерігається поступове зниження обсягів виробництва і зовнішньої торгівлі, каже аналітик компанії Pro-Consulting Вероніка Козачок. «Місткість ринку в 2014 році скоротилася на 9,6% у порівнянні з 2013-м. Це сталося за рахунок зменшення виробництва майже на 10%, а також зниження експорту та імпорту. За підсумками 2015 року місткість ринку безалкогольних напоїв скоротилася ще на 5,7%. У поточному році також спостерігається негативна тенденція», – пояснює експерт.

Що ж стосується квасу, який теж належить до категорії безалкогольних напоїв, незважаючи на економічну нестабільність в країні та підвищення цін, покупці не відмовляються від нього, запевняє Вероніка Козачок. За її словами, споживання квасу безпосередньо зумовлене рівнем прибутків населення. Чим прибутки вищі – тим квас продається краще. Отже, там, де добробут громадян нижчий, напій має менший попит. «Зростання продажів напою стимулюється переважно за рахунок великих міст – Києва, Одеси, Харкова, Львова, Дніпра. Тоді як у східних регіонах країни відзначається падіння продажів», – відзначила експерт.

При цьому потенціал для розвитку квасоваріння в Україні є. «Спекотне літо, відновлення споживчого попиту і ненасиченість регіональних ринків можуть стати стимулюючими чинниками для збільшення обсягів продажів», – вважає аналітик Pro-Consulting.

До того ж популярності квасу сприяє мода на натуральні продукти і здоровий спосіб життя. У спекотну пору року квас – це альтернатива для тих, хто не п’є пиво. До всього іншого, в народі цей напій завжди вважався відмінним засобом від авітамінозу та шлунково-кишкових захворювань. Його вживають і як окремий напій, і використовують в приготуванні деяких страв, наприклад, окрошки.

Хлібне місце

Для ринку квасу, як і для ринку безалкогольних напоїв в цілому, характерний високий рівень конкуренції. Причому останнім часом частка малих регіональних гравців зменшується. Тоді як великі гравці нарощують свої обсяги виробництва. За оцінками компанії Pro-Consulting, декілька великих виробників сконцентрували у себе понад 60% ринку. Лідерами на українському ринку квасу є ТМ «Квас Тарас» (Carlsberg Group), ТМ «Ярило» («Квас Бевериджиз»), ТМ «Львівський квас» («Перша приватна броварня»), ТМ «Древлянський» («Рідна Марка») та ТМ «Арсеніївський квас» («Укрпродукт Груп»). Крім того, сьогодні на товарних полицях роздрібних мереж можна побачити продукцію з-за кордону, зокрема, з Білорусі (ТМ «Лидский квас»). Квас цієї торгової марки продають переважно в спеціалізованих магазинах з іншими білоруськими продуктами. У роздрібних мережах також представлений квас з Литви (ТМ «Ретро»). У попередні роки в Україну поставляли квас з Росії. Але з початком взаємних торгових обмежень Києва і Москви поставки припинилися.

На ринку також представлені десятки дрібних квасоварень, які реалізують свою продукцію на розлив на регіональних ринках, часто в межах одного населеного пункту, як правило, обласного центру. Причому активізація таких виробників настає напередодні літа, коли безалкогольні напої мають найбільший попит. І треба розуміти, що дрібні виробництва за рідкісним винятком розливають квас у ПЕТ-тару, а більше реалізують свою продукцію в кегах і термокегах об’ємом від 20 до 50 л.

Враховуючи, що квас – напій сезонний, попит на який, як і на пиво, помітно падає після літа, він часто доповнює продуктову лінійку виробника. Як правило, великі виробники квасу також мають у своєму асортименті пиво та інші напої або продукти харчування. Наприклад, чотири роки тому виробник молочної продукції група компаній «Укрпродукт Груп» купила житомирську компанію «Живий квас». До цього впродовж двох років «Укрпродукт Груп» була офіційним дистриб’ютором квасу, який «Живий квас» випускала під свій торговою маркою. Сума угоди у 2012 році склала майже 300 тис. фунтів стерлінгів, що на той момент в гривневому еквіваленті досягло більше 3,5 млн грн. В цю ціну увійшла як вартість усіх активів компанії з урахуванням виробничих потужностей, так і товарного знаку. Сьогодні, за оцінками експертів, сума капіталовкладень у виробництво з лінією розливу квасу в ПЕТ-тару складе не менше, ніж чотири роки тому заплатила компанія «Укрпродукт Груп» за вже готовий бізнес з відомим брендом. Нерідко пиво і квас супроводжують один одного в продуктовій лінійці компаній. У 2010 році виробництвом квасу зайнялася компанія «Оболонь», яка до цього була більше відома як виробник пива. Окрім «Оболоні» на ринку квасу зі своїми торговими марками представлені інші пивовари, зокрема, «Перша приватна броварня» і Carlsberg Ukraine. Технологія виробництва пива і квасу дозволяє використотовувати частково одно й те саме устаткування. Що помітно полегшує витрати на виробництво цих напоїв. Наприклад, вже згадана компанія «Оболонь» у 2014 році, виводячи на ринок квас під новою торговою маркою, почала його виробництво на одній з пивоварень у Київській області.

Бізнес-модель виробництва квасу цілком може обійтися і без паралельного розливу пива. Так, вже готовий бізнес у 2009 році отримала компанія Coca-Cola, купивши Запорізький завод безалкогольних напоїв, який випускав на той момент квас під торговою маркою «Ярило». У Coca-Cola тоді пояснювали, що ця купівля була потрібна, щоб «доповнити продуктову лінійку квасом і задовольнити смаки споживачів».

Незважаючи на те що виробництво і продаж квасу – сезонний бізнес, взимку цей напій також має попит, хоч і менший, ніж у літні місяці. За словами директора міні-заводу по виробництву квасу в Житомирській області Дмитра Кондратюка, взимку, як правило, купують пляшковий квас. Тому в холодну пору року виробництво квасу в кегах має сенс лише за наявності точок збуту в закладах HoReCa і торгово-розважальних центрах. «Зима – найбільш слушний час для запуску виробництва. Вже до весни, коли всі технологічні процеси відлагоджені, можна починати знайомити споживачів з вашим квасом. У регіонах, де попит на натуральний квас практично незадоволений, нового виробника швидко помітять», – упевнений Дмитро Кондратюк. При цьому, за його словами, інвестиції в міні-квасоварню, де планується розливати квас у кеги, можуть скласти в середньому близько 10 тис. доларів, не рахуючи витрат на оренду виробничих площ і оплати персоналу.

На смак і колір

Майже всі виробники роблять акцент на натуральність свого квасу, а також рецептуру напою, яка нібито використовувалася ще століття тому. Як правило, навколо образу живого квасу будуються більшість рекламних кампаній. Квас давно вже став героєм телевізійних рекламних роликів і зовнішньої реклами.

Незважаючи на велику кількість реклами і різноманітність брендів, треба розрізняти квас натурального бродіння і «квасний напій». Головна відмінність полягає в технології виробництва. Прийнято вважати, що «живий» квас роблять з іржі, ячменю, дріжджів і солоду шляхом зброджування квасного сусла. При цьому «квасний напій» простіший у приготуванні – сусло змішують з ароматизаторами, барвниками, цукром, всілякими консервантами і розчином вуглекислого газу. У компанії «Укрпродукт Груп» запевняють, що квас їх торгової марки, на відміну від багатьох інших виробників, штучно не насичується вуглекислим газом. «Насичення відбувається в результаті бродіння і триває навіть після розливу в пляшку. Цей продукт має недовгий термін зберігання, що підтверджує його натуральність», – відзначають у прес-службі «Укрпродукт Груп».

«Квасний напій» все рідше можна зустріти на полицях супермаркетів або на розлив. «Споживач вже «наївся» порошкового квасу, так званого квасного напою. Незважаючи на те що він дешевший у закупівлі і маржа на ньому на порядок більша, ми перейшли на натуральний квас живого бродіння. Торгуємо як з термокег, так і з металевих кег з охолоджувачем», – розповідає дистриб’ютор одного з регіональних виробників Олег Кошовий.

Одним лише смачним «живим» квасом українців здивувати вже важко. Через високу конкуренцію на ринку виробники змушені бути оригінальними, пропонуючи споживачам нові види цього напою, які відрізняються унікальними смаковими якостями. І все це має вписуватися і відповідати концепції «живого» квасу. Наприклад, у 2015 році компанія Carlsberg Ukraine випустила нефільтрований квас під торговою маркою «Квас Тарас Білий». У компанії кажуть, що незвичайний колір їх напою досягається за рахунок використання світлого пшеничного та ячмінного солоду. За інформацією прес-служби компанії, за рахунок нового бренду продажі квасу в Carlsberg Ukraine у 2015 році зросли на 26%. Вже цього року компанія вивела на ринок новий сорт квасу – чорний. Для його приготування використовується житній солодовий екстракт, який зазвичай застосовується при випічці темних сортів хліба, кажуть у Carlsberg Ukraine.

Зіграти в пляшечку

Змінюється не лише смак і колір квасу, але і формат тари, в якій продається цей напій. Якщо ще п’ять-десять років тому багато споживачів купували квас у бочках на розлив, то сьогодні цей формат себе практично зжив. У Києві, наприклад, продаж квасу на розлив з цистерн і залізних бочок заборонили ще у 2009 році. Питання щодо розливу з такої тари були у СЕС. За оцінками експертів, частка вуличного розливу квасу з цистерн і бочок в цілому по країні на сьогодні не перевищує 5% від загальних обсягів продажів.

При цьому все більше квасу продається в ПЕТ-тарі. Намагаючись вгадати запити споживачів, компанії розливають квас у різні за об’ємом пляшки. Ще кілька років тому найбільш популярною у виробників була ПЕТ-тара об’ємом 1,5 і 2 л. Зараз же виробники квасу пропонують зручніші формати. У Carlsberg Ukraine, наприклад, розливають квас у пляшки об’ємом 1,5 і 0,75 л. Тоді як квас ТМ «Арсеніївський» продають у тарі по 0,5, 1 і 1,5 л. Крім того, квас цієї торгової марки також можна купити на розлив. Завод компанії в Житомирі виробляє для продажу на розлив квас у кегах об’ємом 20 і 25 л. Причому, як запевняють у компанії, термін придатності такого квасу становить три доби при температурі від 0 до 10 °С.

Реалізацію «живого» квасу в кегах на розлив також налагодила київська компанія «Росинка», після того як столична влада заборонила продаж у залізних бочках. Як і в конкурентів з Житомира, які працюють під ТМ «Арсеніївський», квас «Український», що виробляється «Росинкою», зберігається не більше 3 діб при температурі 2-8 °С.