UKRU

Бізнес-публікації

19 вересня 2016

Не покладаючи рук.


Започаткування власного бізнесу у сфері надання побутових послуг потребує незначного стартового капіталу, але зробити справу успішною та прибутковою в нинішніх умовах вкрай важко.

Дрібні послуги

Кожен житель України, як підрахували різні експерти, витрачає на побутові послуги в середньому до 40-50 грн на рік. Проте цю цифру не можна вважати адекватним показником, адже заклади, які надають побутові послуги, розташовані нерівномірно як на території України, так і в межах населених пунктів. Тому населення сіл і невеликих містечок не має можливості отримувати такі послуги, отже, і не користується ними.

Водночас мешканці великих міст також далеко не завжди звертаються до професіоналів, щоб отримати побутову послугу. Основна причина – погана економічна ситуація, через яку українці економлять навіть на дрібницях. Недивно, що, за даними представників будинку побуту «Столичний», за останній рік кількість споживачів, які користуються побутовими послугами, в середньому по ринку зменшилася на 30%.

Загалом фінансова скрута досить цікаво вплинула на ринок надання побутових послуг. З одного боку, люди прагнуть заощадити і скоріше полагодити стару річ, ніж купити нову. «Опосередковано зростання ринку можна обґрунтувати падінням платоспроможності населення та відповідним зростанням попиту на ремонт, індивідуальні замовлення тощо», – вважають фахівці Програми розвитку ООН в Україні. З іншого, таке прагнення заощадити часто означає, що людина намагається перешити чи заштопати річ самостійно і безкоштовно, а зекономлені гроші витратити на продукти харчування та оплату комунальних послуг.

«Чимало людей зараз купують одяг у секонд-хендах і приносять нам його ремонтувати чи підганяти. Зараз мало хто приносить нові речі, переважно – старі, які треба полагодити. Аналогічна ситуація із взуттям: через те, що нове коштує дорого, наші майстри часто осучаснюють застарілі фасони жіночих черевиків. Особливою популярністю користується послуга перероблення гострого носочка, який був модний років десять тому, на більш заокруглений», – розповідає маркетолог мережі будинків побуту Paulin Ірина Альошина.



Хто кому конкурент

Неоднозначною є й ситуація з конкурентним середовищем. Так, навіть у великих містах працює дуже незначна кількість установ, які надають комплекс побутових послуг і можуть називатися будинками побуту. У Києві з радянських часів лишилося лише чотири такі заклади, нові ж майже не відкриваються. Водночас окремі послуги, такі як ремонт взуття, хімчистка чи пошиття одягу, надаються як спеціалізованими мережами, так і приватними підприємцями. Хоча тут про комплексність мова не йде, зазвичай такі заклади спеціалізуються на одній послузі, іноді надаючи ще якусь, близьку до основної (наприклад, дрібний ремонт одягу в хімчистці).

Згідно з дослідженням Програми розвитку ООН в Україні, на ринку побутових послуг переважно працюють мікробізнеси. Таких суб’єктів господарювання в Україні нарахували близько 30 тис., у них задіяно приблизно 300 тис. працівників. За даними асистента кафедри менеджменту сфери послуг Київського національного університету технологій та дизайну Тетяни Сидоренко, протягом 2006-2013 років частка обсягу реалізованих послуг великих підприємств зросла з 17,5 до 32%.

Щоправда, до кризи ринок розвивався досить активно. За даними дослідження Програми розвитку ООН в Україні, якщо у 2008 році обсяг ринку складав 446 млн грн, то у 2014-му – вже 1858 млн грн.

Проте згодом почала скорочуватись кількість і великих, і малих підприємств. Ринок просів приблизно на 20%, розповідають у «Столичному». За даними Тетяни Сидоренко, за останні роки рівень споживання побутових послуг населенням України знизився, а мережа служби побуту скоротилась. Зазнала значних змін і структура побутового обслуговування. Зокрема, зменшились обсяги надання послуг з індивідуального пошиття одягу та взуття, хімічного чищення виробів, прання, послуг, пов’язаних з доглядом за тілом. Одночасно збільшилися обсяги надання послуг з ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів.

Тож у цілому конкуренція посилилася, хоча ставляться до неї гравці по-різному. За спостереженнями фахівців «Столичного», споживачі віддають перевагу невеликим закладам поблизу від будинку, аби не витрачати час та гроші на поїздку до будинку побуту. Водночас у будинків побуту є й постійні клієнти, які прагнуть користуватися послугами в перевіреному закладі, незважаючи на необхідність витратити на це більше часу. Окрім того, декому все ж зручніше отримувати комплексні послуги. Іншими словами, назбиравши вдома чимало речей, які треба попрати, почистити та полагодити, клієнт скоріше віднесе їх не в три різні точки, а в одну, і поки речі чистять, перуть і зашивають, він може, наприклад, тут же піти до перукарні, на манікюр чи просто випити чашечку кави.

Водночас клієнтура будинків побуту й вузьконаправлених закладів не дуже пересікається. Тому, за словами Ірини Альошиної, і на конкуренцію це не надто впливає. «Приватні підприємці, які працюють індивідуально, нам не конкуренти. Вони не можуть надати послуги такої якості, як у будинку побуту», – стверджує вона.

Тож, як кажуть гравці ринку, чарівного рецепту успіху не існує. Єдине, що поєднує всі успішні заклади, – це висока якість послуг. «Якщо клієнт хоч один раз залишиться незадоволеним, він не повернеться туди, де йому не сподобалося», – пояснює Ірина Альошина.

Ціновий дисбаланс

Започаткувати свій бізнес у сфері надання послуг загалом недорого. Конкретна сума залежить від виду послуг. Наприклад, для пошиття чи лагодження одягу достатньо мати лише швейну машинку, яку можна купити за кілька тисяч гривень, та набір ниток.

За підрахунками фахівців Програми розвитку ООН в Україні, повноцінний бізнес у цій сфері можна почати, маючи 1-3 тис. доларів. Окрім того, для початку бажано мати власне чи орендоване приміщення (особливо якщо мова йде про такі послуги, як обслуговування автомобілів) відповідного цільового призначення у зручному для клієнтів місці, а також обладнання та інструменти відповідно до типу діяльності.

Інше питання, як зробити бізнес успішним. Рентабельність такого бізнесу невисока, за даними різних досліджень, вона не перевищує 5-10%. Проте зараз важко заробити і це, стверджують гравці ринку, адже прибутки споживачів зменшуються, а вартість комунальних послуг, фурнітури та обладнання зростає. Водночас, кажуть вони, вартість саме послуг вони не підвищували, а подекуди змушені були навіть знизити розцінки.

«За останній рік побутові послуги подешевшали в середньому на 10%. Якщо раніше був більший попит, який дозволяв підвищувати ціни, то тепер такого немає. Вартість послуг зросла лише в тих випадках, коли необхідно застосовувати фурнітуру для ремонту, адже вона переважно імпортна. Наприклад, на рівні девальвації гривні зросла вартість матеріалів для ремонту взуття – постачальники теж змушені підвищувати ціни», – пояснює Ірина Альошина.

Щоправда, чергове різке підвищення тарифів на комунальні послуги, яке має відбутися за кілька місяців, напевно, болюче вдарить по ринку. Гравці очікують його з відвертим занепокоєнням. Адже подорожчання тарифів означатиме не тільки вимушене підвищення ними вартості послуг, але й подальше зменшення кількості платоспроможних споживачів. На жаль, зізнаються представники будинків послуг, цього року вони не очікують покращення ситуації на ринку.