UKRU

Бізнес-публікації

14 вересня 2016

Страждання білого королівства.


Сегмент кисломолочної продукції, як і весь ринок молочки, вже не перший рік потерпає від проблем, і причина цього – не тільки в затяжній економічній кризи, а й у невмінні держави навести лад у цій сфері.

Впало й зростає

З початком кризи споживання й виробництво кисломолочної продукції в Україні почало падати. Як пояснює директор аналітичного агентства «Інфагро» Василь Вінтоняк, це відбулося також через те, що виробники молокопродуктів, як і Україна в цілому, втратили території cходу країни та Криму разом з певним контингентом споживачів.

«Падіння відбулося по усім видам продукції (кефір, закваска, сметана, ряжанка, йогурт). Порівняно з 2014 роком, виробництво кисломолочних продуктів у минулому році впало на 9%, до 416 тис. тонн. Але, як не дивно, в категорії дорогих молокопродуктів (йогуртів та інших продуктів з наповнювачами) спостерігалось менше падіння, ніж по традиційним кефірам, ряжанкам. Тобто навіть у кризу не завжди правильно орієнтувати випуск на дешевий асортимент», – розповідає про очевидні й несподівані тенденції Василь Вінтоняк.

Цікаво, що слова аналітика підтверджують і виробники. Саме такі спостереження має фермер і виробник молочної продукції ТМ «Своє» Валерій Парубочий. Він розповідає, що не раз спілкувався з різними закладами, коли починав продавати їм йогурти, і там його запевняли, що попитом буде користуватися лише чистий йогурт без домішок. У відповідь фермер стверджував, що вже за два-три тижні опоненти переконаються в зворотньому. «Йогурт – взагалі популярний кисломолочний продукт, який добре продається. Але той, що з домішками, продається краще», – каже він.

За даними аналітика консалтингової компанії Dykun Яни Музиченко, виробництво йогуртів та інших ферментованих або сквашених молочних продуктів за січень-квітень 2016 року склало 142,9 тис. тонн, що відповідає показникам 2015 року.

Так, за підсумками січня-квітня цього року виробництво кисломолочного сиру зросло на 5,3% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року та склало 24,5 тис. тонн, розповідає Яна Музиченко.

Відновлення ринку почалося, на думку Василя Вінтоняка, через те, що до будь-якої кризи люди зрештою звикають. «Подорожчали всі харчові продукти, а їсти щось потрібно, молоко ж відноситься до категорії продуктів першої необхідності. Не виключено, що результати 2016 року навіть будуть кращими за 2015-й», – сподівається експерт.

Вищі ціни, менше прибутку

Чи означає повільне відновлення ринку, що на ньому є місце для нових гравців? Місце є, але бізнес цей дуже складний, часто збитковий і завжди нервовий, особливо для малих виробників. Чому люди не йдуть з цього бізнесу? Хтось – через ентузіазм, хтось – через вкладені інвестиції, хтось – через відсутність інших перспектив і можливостей. Проте приходять сюди все рідше. «Кількість виробників кисломолочної продукції за останні декілька років практично не змінилася, адже цей напрямок характеризується стабільністю», – ділиться спостереженнями Яна Музиченко.

Загалом же в Україні кисломолочну продукцію виготовляють більше сотні заводів, серед них приблизно півтора десятки досить великих виробників. Шістка найбільших компаній («Данон», «Лакталіс», комбінат «Придніпровський», «Молочний Альянс», «Терра Фуд» та «PepsiCo Україна») займає не менше 60-65% ринку. Василь Вінтоняк звертає увагу, що половина з цих компаній мають закордонні інвестиції, що, за його словами, зайвий раз підтверджує стабільність ринку та прибутковість бізнесу.

Щоправда, менші виробники не погоджуються з тим, що ринок стабільний та інвестиційно цікавий. «При якісній системі роботи поточні роздрібні ціни на молоко є збитковими», – розповідає Валерій Парубочий. За його словами, справжня органіка, яка зараз користується підвищеною популярністю у невеликої частини споживачів, має бути неймовірно дорогою. «Наприклад, я не зовсім розумію ціноутворення продукції Organic Milk, вони продають органічну продукцію надто дешево. Таке можуть собі дозволити лише компанії з величезним інвестиційним потенціалом», – вважає фермер.

На користь фермерів працює фактор зростання цін на кисломолочну (і молочну взагалі) продукцію, хоча цей процес не дуже залежить від них самих. «Ціни на кисломолочну продукцію поступово, але стабільно зростають, цьому сприяла спочатку девальвація гривні, а зараз – висока вартість сировини та дорожнеча фінансів», – пояснює Василь Вінтоняк. Цей фактор є водночас і негативним, адже подорожчання продукції означає ймовірне зменшення числа платоспроможних покупців. Тобто це знову призводить до зниження рівня прибутковості виробників.

За даними Яни Музиченко, за останній рік на ринку кисломолочної продукції відбулися такі зміни: кефір 2,5% у дешевій упаковці в середньому подорожчав на 3 грн, до 17,85 грн/кг, закваска (2,5%) у пластиковій пляшці – на 5 грн, до 25,99 грн/кг, сметана (15%) – на 10,44 грн, до 44,88 грн/кг, йогурт (2,8%) у пляшці – на 5,14 грн, до 35,74 грн, сир кисломолочний (4%) – на 13,19 грн, до 77,65 грн/кг.




Все своє

Зовнішня торгівля не має майже жодного впливу на український ринок кисломолочних продуктів, він дуже локалізований. Імпорт Василь Вінтоняк називає мізерним, наводячи цифру в 300 тонн такої продукції на місяць. До кризи, за його словами, він був значно більшим за рахунок закупок білоруської продукції, але не критичним, не більше 1% ринку. Проте через девальвацію гривні кисломолочну продукцію (як, зрештою, й інші продукти) з Білорусі завозити перестали, адже це стало дуже дорого й зовсім невигідно. Перші поодинокі спроби відновити завезення білоруської кисломолочки в Україну почали робити лише цього року.

Як ще одну проблему ринку Яна Музиченко виділяє перевищення вартості імпорту кисломолочної продукції над її експортом. Загалом за останні роки скоротилися обидва показники, проте імпорт просів значно більше, ніж експорт. Так, за перші п’ять місяців цього року, повідомляє аналітик, до України було завезено кисломолочних продуктів на суму 1,6 млн доларів, що на 21,4% менше, ніж за п’ять місяців 2015-го. Водночас експорт скоротився на 12,5% та склав 1,16 млн доларів.

Основними постачальниками кисломолочної продукції в Україну в поточному році, за словами Яни Музиченко, є країни ЄС, а саме Бельґія (60,15%), Польща (25,19%) та Франція (4,21%). Раніше основними імпортерами були Росія та Білорусь. Експорт кисломолочної продукції цього року, додає вона, здійснюється найбільше до Молдови (майже 60%) та Грузії (22%). Асортимент представлений йогуртами, кефіром та ряжанкою, мінімальні обсяги припадають на дитяче харчування.

Цікаво, що виробники кисломолочної продукції не бачать особливої загрози з боку зарубіжної продукції. Валерій Парубочий пояснює, що на неї в кілька разів вищі ціни, тоді як українці вміють виготовляти не гірше, але дешевше.

Водночас частина складових у кисломолочці все ж надходить з-за кордону. Якщо базова сировина – молоко – є виключно українською, то такі елементи, як кисломолочні бактерії чи домішки, виробники можуть купувати іноземні, якщо в Україні не вирощується чи не виготовляється якась сировина або вона неналежної якості.

«Мій кефір зовні більше схожий на кисле молоко, бо він не однорідний, як кефір у мас-маркеті, а грудками. Хоча скисає він не сам собою, як це роблять у селах, а з використанням якісних імпортних заквасок. Чому я не використовую українські закваски? Тому що поки що мені не вдалося знайти якісні. Одного разу я спробував закваски з Інституту мікробіології, і ніби вони й непогані були, але все ж їхня якість мене не задовольнила, тому я змушений користуватися дорогими, але перевіреними заквасками з Італії та Австрії», – пояснює Валерій Парубочий.

Водночас хороші наповнювачі для йогуртів фермер знайшов-таки в Україні, хоча також не з першого разу. «Раніше ми використовували сировину від однієї дніпропетровської компанії, але нещодавно знайшли висококласне варення від виробника з Вінниччини. Тож якісна сировина є, просто не всяка», – розповідає він про свій досвід.

Як буде розвиватися сегмент далі, значною мірою буде залежати від економічної ситуації та державної політики в молочній галузі. Валерій Парубочий, як і сотні фермерів по всій країні, скаржиться на відсутність підтримки галузі, на неповернення ПДВ та зростання тарифів.

В цілому ж до кінця року, прогнозує Яна Музиченко, на ціноутворення в сегменті кисломолочної продукції впливатимуть курс гривні, ціни на сировину та комунальні платежі. «Враховуючи це, навіть у літній період, коли сировина буде дешевшати, суттєвого зниження роздрібних цін чекати не варто. А ближче до осінньо-зимового періоду цінова планка може піднятися, адже тоді молочна сировина почне дорожчати, а комунальні послуги зростатимуть», – пояснює аналітик.