UKRU

Бізнес-публікації

13 липня 2016

АГРОПЛАН НА РІК. Тенденції в агропромисловому секторі України.


Які сільгоспкультури торік дали найбільші врожаї та які вигідно вирощувати у 2016 році? Про підсумки року та тенденції нового сільськогосподарського сезону розповідає Сергій Феофілов, генеральний директор компанії «УкрАгроКонсалт».
– Яким був минулий рік для українських аграріїв? Як змінилися обсяги виробництва найпопулярніших сільгоспкультур?
– Рік був досить вдалим щодо валового збору зерна та олійних культур. Урожай зернових, за оцінками «УкрАгроКонсалт», склав близько 57 млн тонн – це другий результат після рекордного 2014 року з валовим збором 60 млн тонн. Найкращі результати показала пшениця, урожай якої склав 24,2 млн тонн порівняно з 22,5 млн тонн у 2014-му. Це стало можливим завдяки збільшенню посівних площ і сприятливим погодним умовам. Також збільшився валовий збір основної олійної культури – соняшника. Водночас був недобір врожаю ярих зернових культур – ячменю і кукурудзи, площі під якими скоротилися. Через погодні ризики перезимівлі скоротився валовий збір ріпака.
Однак результати року некоректно оцінювати лише за обсягами. Необхідно розуміти, наскільки змінилися ціни. Тож відзначимо наступне: влітку і восени 2015-го ціни на продовольчу пшеницю на експортному ринку впали нижче 200 дол./т, що є найнижчим показником з 2010 року. При цьому ціни на другу основну культуру – кукурудзу – також виявилися вкрай низькими, на рівні минулого сезону, який відзначився рекордним світовим урожаєм, а отже, і дешевизною кукурудзи.

– На які культури попит не покривається пропозицією?
– Варто наголосити, що внутрішні потреби країни покриті за всіма основними культурами. Що стосується експортного попиту, то існує певний дефіцит пропозиції ріпака, а також високопротеїнової пшениці. На межі внутрішнього споживання – жито і гречка.

– Які зміни структури експорту та цін відбулися на внутрішньому і зовнішньому ринку?
– Україна експортує більше половини врожаю зернових. Тому структура експорту переважно залежить від структури валового збору. Так було і в 2015 році. Україна нарощує експорт пшениці і трохи скорочує експорт ячменю і кукурудзи порівняно з минулим роком. Зростає також експорт олії, особливо соняшникової. Попри скорочення врожаю ріпака і стабільний збір сої, збільшується переробка цих культур. Таким чином, триває тенденція до зміщення акцентів експорту з сировини на продукти переробки олійних культур.
Ціни у 2015 році були різноспрямованими. Наприклад, ціни на пшеницю виявилися нижчими за позаторішні внаслідок перенасиченості ринку. Кукурудза, навпаки, трохи подорожчала. Це світовий тренд – ціни на українське зерно зросли через недобір урожаю кукурудзи в Європі внаслідок посухи.

– Якими були тренди 2015 року щодо вибору культур, технології виробництва, продажів та фінансування бізнесу?
– В умовах складного доступу до кредитів головним критерієм вибору культур стала їхня рентабельність. У 2014 році в парі популярних культур «пшениця – кукурудза» більш рентабельною виявилася пшениця. Цим пояснюється істотне збільшення площ культури під урожай 2015-го. Головним трендом щодо фінансування є самозабезпечення. Тобто польові роботи фінансуються з власного прибутку. Втім, для малих господарств це звична ситуація, оскільки доступ до банківського фінансування у таких підприємств завжди був складнішим, аніж у великих агрокомпаній.


– На які культури варто звернути увагу малим і середнім агрофірмам у 2016 році?
– Останнім часом фермерів цікавлять зернові та олійні культури дрібнотоварного виробництва, такі як просо, льон, квасоля, коріандр, сочевиця, рентабельність яких може сягати 200%. Поки що їх вирощують не більше 5-7% господарств, однак фахівці «УкрАгроКонсалт» вважають, що можна підвищити їхню врожайність, нівелювати ризики і збільшити рентабельність виробництва.

– Які законодавчі зміни можуть вплинути на агропромислову галузь цього року?
– Головна законодавча зміна 2016-го року – скасування пільгового оподаткування для аграріїв. Режим пільгового оподаткування – це фіксований сільгоспподаток, акумуляція сільськогосподарськими підприємствами коштів ПДВ, а також підтримка тваринницьких господарств за рахунок перерахування ПДВ переробних компаній. Без сумніву, скасування цих пільг негативно вплине на прибуток сільськогосподарських підприємств, особливо з урахуванням подорожчання сільгоспробіт і низьких цін на основні сільгосптовари на світовому ринку.