UKRU

Бізнес-публікації

13 липня 2016

Консультація. Особливості вітчизняного КВЕД.


Значення даних класифікатора видів економічної діяльності в роботі українського бізнесу сильно перебільшене. Навіщо насправді потрібний КВЕД і чому бізнес сплачує додатковий податок на ведення державної статистики?
Чи може ТОВ здати в оренду вантажне авто, якщо у підприємства немає відповідного виду діяльності в Єдиному держреєстрі?

Скільки видів діяльності по КВЕД можна включити до єдиного реєстру?

Чи потрібна зараз підприємству довідка статистики?

Ці питання досі часто звучать на податкових семінарах. А інтернет рясніє оголошеннями: «Вам потрібна зміна або заміна КВЕД? Швидко і без бюрократичних процедур ми змінимо КВЕД вашої компанії».

З 2016 року за зміну видів економічної діяльності в Єдиному держреєстрі необхідно сплатити адміністративний збір в сумі трохи більше 400 грн (30% від суми мінімальної заробітної плати). При цьому оплата «згорає», якщо ви неправильно оформили документи і вам відмовляють у проведенні реєстраційної дії. Сума, звичайно, невелика. Але за що регулярно платить бізнес, враховуючи, що податкові органи з початку року стали набагато частіше вимагати провести заміну або додати вид діяльності?

Діюча Класифікація видів економічної діяльності затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. №457. Як зазначено у вступній частині Класифікації, її метою є створення і впровадження сучасної системи національних статистичних класифікацій, що має підняти «на якісно новий рівень статистичний аналіз стану національної економіки і прогноз її розвитку…» При цьому головне призначення КВЕД – визначення і кодування основних і другорядних видів економічної діяльності юридичних осіб, відособлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців. У нормативному документі пояснюється, що основний вид економічної діяльності – це визначальна ознака у формуванні й стратифікації сукупностей статистичних одиниць для проведення державних статистичних спостережень.

Як бачимо, класифікатор створений і затверджений для тих, хто займається в державі статистичним аналізом і статистичними спостереженнями, тобто для органів статистики. У такому разі вказані в Єдиному держреєстрі види економічної діяльності не мають нічого спільного з визначенням правосуб’єктності юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців. Тобто наявність виду діяльності абсолютно не створює для підприємства додаткових можливостей, а відсутність виду діяльності з тим чи іншим кодом жодним чином не повинна обмежувати його можливості.

У Класифікації прямо вказано, що КВЕД – це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації, код виду економічної діяльності не створює прав і обов’язків для підприємств і організацій, не дає жодних правових наслідків.

Цей принцип працює, але не в повному обсязі. Наприклад, отримання суб’єктом господарювання ліцензії залежить від наявності відповідного «кведа» в Єдиному держреєстрі, хоча законодавчі підстави для перевірки наявності виду діяльності відсутні. Нерідко державні підприємства, а іноді й приватні компанії, відмовляються оплачувати товар або послугу контрагенту за відсутності у нього відповідного виду діяльності в реєстрі або якщо вид діяльності не є основним. Що вже казати про фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування, від яких багато контрагентів досі вимагають відповідності видів діяльності призначенню платежу в платіжному дорученні, мотивуючи це необхідністю сплати за них ПДФО? Такі вимоги пред’являються за звичкою, чинним податковим законодавством подібний зв’язок не передбачений. З цієї ж області – моніторинг «типового» і «нетипового» експорту.

Буквально пару років тому з обороту була частково виведена так звана довідка статистики, за отримання або заміну якої підприємства впродовж багатьох років сплачували символічну суму – 25 грн 94 коп. Ця довідка якраз містила інформацію з «кведами» підприємства чи підприємця. Заборона державним органам просити у підприємств і підприємців довідку була пов’язана з дерегуляцією в Україні, завдяки чому наша держава з кожним роком отримує все кращу оцінку умов ведення бізнесу в рамках проекту Doing Business.

Що ж, дякуємо законодавцеві за скасування довідки вартістю 26 грн і впровадження збору у розмірі 400 грн за зміну видів економічної діяльності. Так бізнесмен сплачує додатковий податок на ведення державних статистичних досліджень, а також періодично витрачає свій час на заміну «кведів», які потрібні не йому, а державі. До речі, статистичні показники про структуру національної економіки, отримані на основі інформації з Єдиного державного реєстру, явно перекручені. Адже бізнес, вибираючи напрям діяльності, орієнтується на поточний і перспективний попит, свої комерційні можливості, а не на основний вид економічної діяльності, вказаний у ЄДР.

Чи можна визнати договір недійсним, якщо в статуті цієї юридичної особи, в довідці статистики і у виписці з держреєстру немає відповідного виду діяльності?

Відповідь можна знайти в судовій практиці Вищого господарського суду України. Вона міститься в постанові пленуму ВГСУ №011 «Про деякі питання визнання операцій (господарських) договорів недійсними», а саме в пункті 3.8: «Громадянська правоздатність юридичної особи, за загальним правилом, є універсальною, тобто ця особа здатна мати такі самі громадянські права і обов’язки, як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати тільки людині (частина 1 статті 91 ГК України), а тому має право здійснювати будь-які не заборонені законом операції». Тому сама по собі відсутність у статутних документах або в положеннях, що регулюють діяльність, зокрема, суб’єктів господарювання, записів про можливість здійснення ними певного виду діяльності і, відповідно, здійснення тих чи інших операцій не спричиняє визнання таких операцій за їх участю недійсними.

Дмитро Гарний, керівник Київського центру підтримки і розвитку бізнесу

Джерело: www.kievbusinesscentre.com.ua