UKRU

Бізнес-публікації

30 березня 2016

Що очікує український експорт-імпорт товарів у 2016 році.


З початку року нарешті закрутилися маховики економічної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. І хоча вона не набрала чинності повною мірою, поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі вже тимчасово застосовують. Тож український ринок тепер відкритий для європейських товарів.

Зменшення (скасування) ввізного мита

Створення ЗВТ належить до складних процесів, тому її по цеглинці будуватимуть протягом перехідного періоду. Він не перевищуватиме 10 років, починаючи з дати набуття чинності цієї Угоди або іншого терміну, передбаченого в Додатках I і II до Угоди. Це означає, що зменшувати або скасовувати ввізне мито на товари, що походять з іншої сторони, будуть відповідно до передбачених графіків.

Зауважимо, що для скасування ввізного мита на одяг, що був у вжитку, встановлено спеціальні умови. Вони закріплені в Додатку I-B до гл. 1 р. IV Угоди.

Для скасування мит на легкові автомобілі також прописані певні особливості, адже тут передбачено механізм захисту національних автовиробників. Нагадаємо, щороку з ЄС дозволено імпортувати за преференційними митами 45 тис. легковиків, їхня гранична частка на ринку не повинна перевищувати 20-25% (залежно від року), а максимальний розмір ввізного мита та додаткового спеціального мита – 10% (див. Додаток II до гл. 2 р. IV Угоди). У деяких випадках Україна зможе захистити національного товаровиробника, запровадивши вищу ставку ввізного мита для європейських легковиків. Застосувати такі спеціальні заходи можна в період з другого року чинності Угоди і до 15-го року її чинності.

Звернемо увагу автоімпортерів на те, що з 01.01.16 р. діє нульове ввізне мито на транспортні засоби, оснащені виключно електричними двигунами (одним чи кількома). Цьому завдячуємо Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про митний тариф України» щодо ввізного мита на електромобілі» від 25.11.15 р. №822-VIII.

Не варто забувати, що з 01.01.16 р. ввозити в Україну як нові, так і вживані транспортні засоби дозволено за умови, що вони відповідають екологічним нормам не нижче рівня Євро-5. Таке правило стосується тракторів колісних для напівпричепів, моторних транспортних засобів, призначених для перевезення десяти осіб і більше (включаючи водія), легковиків та інших моторних транспортних засобів, призначених головним чином для перевезення людей (це, наприклад, вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі), вантажівок та спецавтомобілів. Життя цій нормі дав Закон України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» від 06.07.05 р. №2739-IV.

Скасування імпортного збору

Свій внесок у сприяння розвитку міжнародної торгівлі внесло й національне законодавство. Зокрема, з початку 2016 року втратив свою чинність додатковий імпортний збір. Цьому посприяв Закон України «Про заходи щодо стимулювання зовнішньоекономічної діяльності» від 24.12.15 р. №912-VIII. Зазначений імпортний збір запровадили 25.02.15 р. терміном на 1 рік Законом України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» від 28.12.14 р. №73-VIII. Тож його достроково скасували.

Розмір імпортного збору становив 5 і 10%, а стосувався він майже всіх імпортних товарів незалежно від країни їх походження та укладених Україною угод (договорів) про вільну торгівлю. «Імунітет» від імпортного збору мали тільки життєво необхідні товари. До цього списку потрапив лише один десяток категорій товарів. Наприклад, нафта, природний газ, антрацит та коксівне вугілля, лікарські засоби та медичні вироби, операції з ввезення яких звільнені від оподаткування ПДВ.

Підтвердження країни походження

ЗВТ застосовують до торгівлі товарами, що походять з територій сторін (ст. 26 Угоди). Ознайомитися з правилами визначення походження товарів можна в протоколі І до Угоди.

Товари вважають такими, що походять з ЄС, якщо вони:
1) цілком вироблені в ЄС (ст. 5 протоколу І);
2) отримані в ЄС з матеріалів, які не були вироблені цілком у ЄС, але пройшли достатню обробку в ЄС (ст. 6 протоколу І).

Підтвердити походження товарів з ЄС чи з України можна за умови подання одного з таких документів (ст. 16 протоколу І):
– сертифікат з перевезення товару EUR.1;
– декларація-інвойс
, надана до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари досить детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

Останню може складати затверджений експортер або експортер будь-якої партії товару, що походить з певної країни. Але за умови, що їхня сукупна вартість не перевищує 6 тис. євро.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 видають митні органи країни експорту на письмову заяву експортера або під відповідальність експортера, його уповноваженого представника. Митники видають і передають його експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару. Проте іноді його видають і після експорту товарів, яких він стосується.

Процедура заповнення та видачі українською митницею цього сертифіката експортерам прописана в Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення товару EUR.1 відповідно до Угоди про асоціацію між Україною з однієї сторони та Європейським союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами з іншої сторони, затвердженому наказом Мінфіну України від 18.11.14 р. №1142 (далі – Порядок №1142). Рішення про видачу або відмову у видачі сертифіката приймають протягом трьох робочих днів з наступного дня після реєстрації у митниці заяви та пакета документів (п. 5 р. ІІІ Порядку №1142).

Підтвердження походження дійсне протягом чотирьох місяців з дати видачі в країні експорту. Тобто протягом цього періоду його треба подати до митних органів країни імпорту.

Пізніше вказаного терміну митниця країни імпорту прийме підтвердження походження, якщо причиною його неподання будуть виняткові обставини. В інших випадках пізнього подання митні органи країни імпорту можуть прийняти підтвердження походження, якщо імпортовані товари були представлені раніше цієї кінцевої дати (ст. 24 протоколу І).

Тарифні квоти для імпорту з ЄС

Внутрішній ринок та вітчизняні товаровиробники захищені від лавини європейських товарів, що поставляються в рамках Угоди. І не тому, що купівельна спроможність українських споживачів поступово знижується, а завдяки тарифним квотам на імпорт для застосування зниженої ставки ввізного мита.

Такі тарифні квоти встановлені для імпорту з ЄС м’яса свинини, м’яса птиці та цукру. Обсяги квот зафіксовані в Додатку I-B до гл. 1 р. IV Угоди. А механізм використання тарифних квот зазначений в Порядку контролю за розподілом тарифної квоти, затвердженому наказом Мінфіну України від 11.12.14 р. №1203. Причому він стосується не лише імпорту в Україну товарів з держав-членів ЄС, а й з інших країн, якщо це передбачено міжнародними договорами України про вільну торгівлю з ними.

Розподіл тарифної квоти між імпортерами здійснюють у порядку черговості залежно від часу та дати реєстрації митницею митної декларації. Для отримання тарифної квоти подають:
1) заявку (митну декларацію на бланку єдиного адміністративного документа для випуску товарів у вільний обіг). Серед інших даних у ній вказують країну походження товарів та код тарифної преференції. Останній визначають за Класифікатором звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затвердженим наказом Мінфіну України від 20.09.12 р. №1011;
2) сертифікати про перевезення товарів EUR.1 або декларацію-інвойс.

Експортувати до ЄС та імпортувати з ЄС до України можливо і поза межами тарифних квот, але тоді доведеться сплатити діюче ввізне мито.

Експорт в ЄС

Оскільки ЄС надав автономні торгові преференції українським товарам ще раніше, то у цьому році зміни, як бачимо, насамперед очікують імпортерів європейських товарів.

Водночас експортерам варто пам’ятати, що Україна є країною-бенефіціаром генералізованої системи преференцій ЄС (далі – режим GSP). Передбачений нею пільговий режим ще впродовж двох років діятиме паралельно із ЗВТ. При цьому експортувати деякі товари у 2016 році вигідніше саме в рамках режиму GSP. З переліком товарів, по яким ставки ввізного мита у 2016 році нижчі в рамках режиму GSP, можна ознайомитися на веб-сайті Мінекономрозвитку. Зауважимо, що для експорту в рамках режиму GSP необхідно отримати сертифікат форми А. Його видають торгово-промислові палати.

Сподіваємося, вільна торгівля з ЄС поповнить гаманці не одного українського суб’єкта господарювання та стане трампліном для виходу на нові обрії.