UKRU

Бізнес-публікації

14 березня 2016

Період дорослішання. Ринок іграшок – один з небагатьох, які демонструють в Україні невисоке, але стабільне щорічне зростання.


Незважаючи на відхід Криму і закриття або призупинення роботи багатьох магазинів і торгових площ на непідконтрольній території в зоні АТО, у 2015-му в порівнянні з 2014 роком зростання ринку в грошовому вираженні склало 2,5-3%. Цей тренд йде в унісон зі щорічним 3-відсотковим зростанням ринку дитячих товарів в цілому, яке відзначається впродовж останніх п’яти років. Таке саме зростання ринку прогнозується і на 2016 року.
Імпорт домінує

На сьогодні загальний обсяг ринку іграшок в Україні становить близько $440 млн. Трьома роками раніше він становив, за різними оцінками, приблизно $400 млн. Після набуття країною незалежності іграшкову промисловість потіснив імпорт. Якщо у 1994 році на ринку був паритет – кількість українських та імпортних товарів зрівнялася, то через 10 років частки стали нерівними: 12% українських проти 88% зарубіжних товарів. До 2008-го ця частка стала ще менше – 10 на 90%. Левову частку імпорту на українському ринку іграшки стабільно займає Китай (близько 45% усього обсягу імпорту), за ним йде ЄС (30%), а також Білорусь і Росія (15 і 10% відповідно).

Частка імпорту на ринку іграшок залишається високою – більше 85%, причому в окремих сегментах (наприклад, у конструкторах, іграшках, що супроводжують мультсеріали, і деяких інших) вона може наближатися до 100%.

Навіть різкі коливання валютного курсу минулого і початку цього року, які привели до істотного зростання цін у тому числі й на іграшки, не викликали звуження частки імпорту. Змінився лише його якісний склад. Зросла (за різними оцінками, до 50%) питома вага іграшок сумнівної якості нижчої цінової категорії, які реалізуються на лотках, у павільйонах, кіосках, на базарах, – так званих іграшок на один день. Яка саме кількість такого товару знаходиться на реалізації в даний момент або знаходилася в минулому році, підрахувати не уявляється можливим, адже значна його частина потрапляє на український ринок нелегально. Частка нерегульованого ринку іграшок у 2015-му перевищила 40% від загальної частки ринку, що на 5% більше показника попереднього року.

Частка імпортних іграшок вищого цінового рівня (близько 10%), які продаються переважно в мережевих магазинах, за рік не змінилася. А ось число іграшок середнього цінового сегменту зменшилося (з 50-60 до 40%).

М’яка перспектива

Ринок іграшок вітчизняного виробництва залишається мізерним і розвивається слабо, незважаючи на те, що його прогнозована місткість величезна. Скажімо, незадоволений попит на розвиваючі (дидактичні) ігри може забезпечити щорічне зростання сегменту на 20-25%. Такими самими темпами можуть «зростати» і м’які іграшки.

Зараз в Україні працює менше сотні підприємств, зайнятих виробництвом іграшок. Левову їх частку становлять малі приватні підприємства. Великих спеціалізованих фабрик буквально одиниці. Український виробник іграшок – це переважно невелике приватне підприємство або навіть фізична особа-підприємець.

Для порівняння: в роки СРСР підприємств з виготовлення іграшок в Україні було в чотири рази більше, що дозволяло республіці посідати друге місце в країні за асортиментною різноманітністю іграшок. На сьогодні є лише два сегменти ринку, де вітчизняні виробники намагаються закріпити свої позиції, – це сегменти м’якої набивної іграшки та дидактичної, розвиваючої або розважаючої іграшки з різних порід дерева.

На думку консультанта з ефективного ведення бізнесу В’ячеслава Песоцького, в сегменті м’якої іграшки українські виробники мають всі шанси міцно закріпитися. У докризовому 2008-му зростання цього сегменту становило близько 30%. Минулого року підйом був не таким сильним, але цілком обнадійливим – перевищив 10% на рік.

Ще один штрих – українські виробники вже, що називається, «набили руку» і навчилися боротися за частку на ринку за допомогою конкурентних переваг, виготовляючи якісний товар, який нічим не поступається за дизайном китайському, а по екологічності та органічності використовуваних матеріалів перевершує його. Нарешті, іграшка вітчизняного виробництва ментально ближча українському споживачеві.

Виробництвом м’якої іграшки сьогодні займаються десятки невеликих приватних підприємств, розкиданих по всій Україні, і сотні приватних підприємців. Є і великі підприємства з 10-15-річним стажем присутності на ринку, де це виробництво вже поставлене на потік. Асортиментний ряд продукції в таких компаніях, як правило, дуже широкий (від чіпців для новонароджених до меблів для кімнати підлітка), проте від м’якої іграшки вони не відмовляються. Серед них компанія «Тигрес» у Волинській області, ТМ «Стонога» в Чернівцях, швацько-виробнича майстерня «Вулик» (Київська область).

Дерево для розумних

Є ще один вид іграшок, які пропонує ринку вітчизняний виробник, – це так звані дидактичні (розвиваючі) ігри та зайняття або розважаючі іграшки з дерева. Їх виробляють переважно невеликі підприємства, розташовані в Західній Україні. Зустрічаються такі і в столиці. Як, наприклад, Київська фабрика іграшок – невелике приватне підприємство, що виробляє кубики, розвиваючі та спортивні ігри. Фабрика виникла на місці колишнього видавництва. Як зізнався директор підприємства Євген Садовніков, він, побачивши, яким низькопробним розвиваючим матеріалом забезпечує наших дітей китайський імпорт, прийняв рішення організувати виробництво в Україні.

Попит на розвиваючі ігри, іграшки, кубики в середньостроковій перспективі залишатиметься активним – це загальносвітовий тренд. В Україні розвиток цього сегменту ринку іграшок може стримуватися лише високою ціною виробів.

Про такий сегмент іграшок, як збірні моделі автомобілів, літаків та іншої техніки, слід сказати окремо – незважаючи на те що він представлений українським виробництвом дуже лаконічно і його частка в загальному обсязі ринку більш ніж скромна.

Збірні моделі виготовляються під ТМ Condor (м. Тернопіль), а також, наприклад, київськими SKIF і UM або Master Box (м. Дніпропетровськ). Особливість цього сегменту в тому, що значна його частина (до 90%) продається виробниками на експорт, відзначає у своєму дослідженні В’ячеслав Песоцький. Інші українські іграшки експортний напрям фактично не освоюють.

«Барбі» з інтернету

Конкуренцію дешевому низькоякісному імпорту на ринку іграшок за ціною може скласти тільки інтернет-торгівля. Вона пропонує покупцеві товар на 5-15% дешевше, ніж аналогічний в салоні магазину, відзначають аналітики порталу inventure.com.ua. Зараз в Україні діє близько 10 інтернет-магазинів, через які реалізуються іграшки. У нинішньому році бурхливий розвиток цього сегменту може стати одним з ключових трендів, упевнені гравці ринку.

В умовах кризи, коли родини вимушені економити, проте відмовити дітям в покупці не можуть, демократична цінова політика віртуальних магазинів матиме величезний попит, вважає приватний підприємець Ярослав Гаркавий, який займається виробництвом м’яких іграшок. «В інтернет йдуть всі – від великих фабрик, що мають власні інтернет-магазини, до приватників, які розміщують свої товари на загальнодоступних майданчиках. Так економляться час і кошти виробника, причому рівень продажів зростає», – ділиться досвідом наш співрозмовник.