UKRU

Бізнес-публікації

23 лютого 2016

Своя сорочка: інтернет-бутіки переходять на українське.


Великі інтернет-майданчики починають віддавати пріоритет українському одягу. Але далеко не всі дизайнери ставляться до своєї роботи, як до бізнесу.
Девальвація, хоч і повільно, але працює. Дорожчання імпортного одягу допомогло відродитися українському легпрому, який працює на внутрішній ринок. У країні з’являється все більше комерційних fashion-брендів. Частка місцевих замовлень на великих швацьких фабриках збільшилася за останній рік у два рази, хоча 80% потужностей все ще працюють на експорт за давальницькими схемами.

Перші ластівки ширвжитку

Продажі якісних українських продуктів підстебнув інтернет. Як розповіла в ході прес-конференції директор із закупівель шопінг-клубу LeBoutique Катерина Коптєва, частка вітчизняних товарів у структурі їх продажів зросла за останні два роки у кілька разів. Якщо у 2013 році на частку українського товару в обороті LeBoutique припадало 14%, то у 2014-му – вже 21%, а в нинішньому році – близько 30%.



«Найбільш затребуваний одяг. Плюс відбулося зростання з продажу текстильних товарів: постільна білизна, простирадла, наволочки. Розвивається косметика», – розповідає Коптєва.



На вітчизняний одяг звернув увагу й інший великий інтернет-майданчик, що працює в цьому сегменті, – Lamoda. Зараз він торгує лише імпортом. Але, як каже PR-менеджер проекту Олена Кривунда, з першими українськими брендами співпраця почнеться найближчим часом. «Ми вже знайшли пару брендів, які комерційні та можуть дати нам потрібний обсяг товару», – підкреслює Кривунда. Lamoda, у свою чергу, надасть першим партнерам додаткову перевагу: продажі будуть організовані не лише в Україні, але і в інших країнах, де працює проект: Казахстані, Білорусі, Росії.

Adibas поза конкуренцією

Незважаючи на очевидну вигоду від співпраці з українськими шопінг-клубами та великими інтернет-магазинами, далеко не кожен з українських виробників одягу готовий до реального бізнесу.

«Проблема, з якою ми найчастіше зіштовхуємося, – це операційна неготовність українських брендів відшивати потрібну кількість товару, а також юридична неготовність (не оформлена юрособа)», – підкреслює представник Lamoda. Майже те саме говорять у LeBoutique. За словами Катерини Коптєвої, загальна кількість виробників на ринку – від 3000 до 5000. «Ми з цієї кількості постачальників працюємо з трьома сотнями. Чому ми працюємо з такою незначною кількістю виробників? Вони мало інвестують у свої бренди», – каже директор із закупівель. Ніхто не думає про слогани. Ніхто не замислюється, для кого вони шиють одяг. «Використовують примітивні назви на кшталт Tamara Style, Katya Style, Roma Style. Або просто передирають і перекручують назви відомих брендів. І так, на жаль, у більшості», – підкреслює Коптєва. Розкручених мережевих українських брендів, таких, як VD one, Arber, поки критично мало.

Таланти зайняті – вони творять

Співзасновник LeBoutique Роман Онищенко каже, що він з партнером готовий підтримати українських дизайнерів-початківців. «Ми будемо інвестувати в людей, які готові шити, продавати і розвивати свої бренди. Хотілося б бачити їх портфоліо, зразки», – відзначає він. За його словами, у нас є, умовно кажучи, цілі «швацькі столиці» – у Комсомольську, Краматорську… «У таких маленьких містах люди, які їздять на «Мерседесах», – це все швейники», – розповідає бізнесмен.



Тих, хто бажає отримати грант, поки мало. Адже дизайнери одягу, які виробляють ексклюзивні та одиничні (не серійні) роботи, і так чудово продають їх через власні сайти, а також на фестивалях Made in Ukraine, яких в країні за останні роки розплодилася велика кількість. А з більш чи менш великими серійними виробниками інша проблема. «За якістю – шити ми вміємо. Але виробництво йде на експорт. Все що завгодно – Esprit, H&M – шиється у нас. Ми спочатку відправляємо товар за рубіж, потім його назад везуть в Україну. І він коштує вже абсолютно інших грошей», – відзначає Катерина Коптєва.

Переломний момент

Хоча дорожнеча імпорту поступово починає робити свою справу. В Україні сформувався помітний відкладений попит на одяг, нехай навіть і дорожчий. І частина швацьких фабрик поступово переорієнтується на внутрішній попит. «Якщо раніше 90% шило за давальницькою схемою на імпорт, а 10% – на внутрішній ринок, то, я думаю, в останні кілька років цей розподіл змінився», – розповідає власник однієї з найбільших в Україні текстильних компаній «Текстиль-Контакт» (торгові марки «Тканини», «Каштан») Олександр Соколовський. За його оцінками, вже близько 20% замовлень припадає на внутрішній ринок. Таким самим співвідношенням оперує і Коптєва. «Як правило, спецодяг завжди переважно шився в Україні, а тепер до нього додається і цивільний», – каже Соколовський.

Він також спостерігає збільшення частки вітчизняного виробництва у такому сегменті, як домашній текстиль (постільна білизна, наприклад). Якщо раніше українські бренди покривали переважно дешевий сегмент, а преміум-сегмент був імпортний, то зараз його заміняє вітчизняний. Привозного, за словами Соколовського, стало значно менше.

Сировини у нас немає

Власник «Текстиль-Контакт» каже, що у виробництві як товарів для дому, так і одягу все одно присутня вагома імпортна складова. «Сировина все одно прив’язана до валюти. Дуже невеликий відсоток тканини виробляється в Україні. Тому повного циклу виробництва немає», – підкреслює він. Бавовна у нас не росте, а льняних тканин використовується вкрай мало. Тому великий обсяг тканини завозиться з країн Південно-Східної Азії, Пакистану, Китаю, Туреччини.

Дуже схожа ситуація склалася і на вітчизняному ринку виробів зі шкіри. Як говорить Коптєва, тут справи йдуть гірше, ніж з українським одягом і текстилем. «Взуття ми робимо якісне. Але всі комплектуючі йдуть імпортні, і важко конкурувати з Китаєм», – пояснює вона.



До речі, саме Китай стане головним конкурентом українських fashion-майданчиків в інтернеті у 2016 році. Керівництво LeBoutique чекає активізації таких китайських сайтів, як AliExpress. Завдяки розвитку приватних українських логістичних компаній («Нова Пошта», наприклад) доставка стає більш доступною по грошах і швидкою за часом. Міжнародні тарифи e-commerce «Нова Пошта» обіцяла оголосити найближчим часом.

Джерело: http://biz.liga.net