UKRU

Бізнес-публікації

25 січня 2016

ВСЕ ДЛЯ СПОРТУ.
Огляд спортивного ринку України.


Про тенденції, перспективні ніші та проблеми на вітчизняному ринку спортивних товарів розповів виконавчий директор асоціації «Спортивна індустрія України» Георгій Копилов.
– Яка ситуація на ринку спортивних товарів? Як вплинуло зниження купівельної спроможності на обсяги продажів?
– Масштабна девальвація гривні суттєво знизила попит на товари та послуги, що позначилося і на спортивній індустрії. Ситуація ускладнюється кризою ліквідності, неможливістю отримувати кредитні кошти. Бізнесмени, які завозять товари і матеріали для продажів та власного виробництва, не могли придбати їх в такому самому обсязі, що й раніше, і це ми відчуємо повною мірою ще до кінця 2015 року.

На 45-50% знизився обсяг імпорту спортивних товарів у 2015 році. Торгівля спортивними товарами в Україні за останні півроку також «просіла» у кількісному показнику приблизно на 30%, хоча у грошовому еквіваленті за рахунок зростання цін прибуток бізнесменів не впав (умовно кажучи, продали не три пари кросівок по 500 грн, а одну за 1500). Тому вся спортивна індустрія (від мереж спортмагазинів та виробників до одеського ринку, з якого «харчується» безліч магазинчиків) мала якісне погіршення за усіма показниками. Трохи скорочували кількість торгових точок, штат співробітників, обсяги виробництва, знижували якість використовуваних матеріалів.

– Які обсяги та географія імпорту спортивних товарів?
– Спортивні товари ми на 75% імпортуємо в першу чергу з Китаю, Тайваню, США та Західної Європи. До кризи 2014 року наші великі підприємці, за моїми підрахунками, завозили товари спортивної групи на $1,2 млрд на рік. Цього року, за моїми оптимістичними оцінками, обсяг імпорту знизився на 45-50%, а реально – на всі 60%.

– А як з експортом?
– Українські спортивні товари за кордоном взагалі не представлені, лише поодинокі українські виробники вийшли на глобальний ринок. Річ у тім, що пробитися на ринок Західної Європи можуть компанії, які готові виробляти дуже якісний товар за конкурентною ціною, вкласти гроші на сертифікацію, розраховуючи на продаж великих обсягів продукції.

Але у нас розвинені переважно малі виробництва, орієнтовані на вітчизняний ринок і СНД, для яких витрати на сертифікацію товарів занадто високі. Тому ми могли б торгувати з Білоруссю, Румунією, країнами Східної Європи.

Орієнтуватися на країни Азії, Африки в надії, що там нижчі вимоги, також не варто. ПАР нещодавно приймала чемпіонат світу з футболу, Туркменістан – Азіатські ігри. Держави цих регіонів вкладають у розвиток спорту, зокрема у виробництво власних спортивних товарів, величезні кошти. Вони проводять спеціалізовані спортивні виставки. Нас запрошують від імені глав урядів цих країн взяти участь у експозиціях, а в Україні закрилася єдина виставка вітчизняної спортивної індустрії GO!Sport, яку проводила компанія «Євроіндекс» спільно з АСІУ.

– Чи перспективний сьогодні ринок спортивних товарів для початку бізнесу?
– Ринок спортивних товарів в Україні дуже перспективний! Спорт матиме першочергове значення для майбутнього нашої країни. Кажу це з упевненістю. Зараз створюються спортивно-оздоровчі табори, відкриваються спортзали, фітнес-центри, проводяться масові спортивні заходи – розвивається культура здорового способу життя. Наша асоціація за останній рік проспонсорувала десятки великих спортивних змагань (з дзюдо, футзалу, настільного хокею, рукопашного бою) – ще ніколи не проводилось стільки заходів одночасно.

– Які послуги відкривають можливості для підприємців?
– Зараз відкривається багато фітнес-центрів, спортзалів, і вони майже стовідсотково заповнені. Можна розвивати вуличні спортивні майданчики: це буде захищена територія з якісним безпечним покриттям і вуличними тренажерами, турніками, дитячими майданчиками – для відпочинку всієї родини. Багато хто погодився б за це платити.

Встановлюється багато спонсорських майданчиків, але вільна ніша з їх сервісного обслуговування. Ідеально було б так: футбольна сітка порвалася, стрижень викрутився – ЖЕК телефонує до сервісної компанії та проблему усувають. Якщо правильно налагодити такий бізнес, він може стати прибутковим.

– Наскільки висока конкуренція серед українських виробників тренажерів, чи є попит на їх продукцію?
– В Україні є декілька великих виробників якісних тренажерів: «Інтератлетика», VASIL (колишній завод у Дніпропетровську), «Вадзаарі». У них представлена професійна серія тренажерів, і домашніх, і вуличних.

На 10-12 моделей найбільш функціональних тренажерів попит є завжди, тож виробники завантажені замовленнями на місяць-два вперед. Але оскільки вони орієнтувалися здебільшого на ринок Росії та СНД, тепер обсяги виготовлення скоротилися.

Напрямок тримається на плаву за рахунок того, що українці почали активніше займатися фітнесом, тепер модно мати спортивний вигляд, тож і відкривається багато спортклубів по всій країні. Чимало залів укомплектовано українськими тренажерами. Завозять і нове американське обладнання, та частіше вживане європейське, яке ще довго прослужить.

– Які досягнення та проблеми українських веловиробників?
– Велосипеди, що мають етикетку «Зроблено в Україні», ті ж Comance, Ardis, лише комплектуються тут з китайських запчастин. Якщо Skoda зібрана в Україні, вона стає українським автомобілем? Ні, звичайно. Те саме з велосипедами.

Україна виробляє ракети, літаки, морські судна, автомобілі – невже ми не здатні робити хороші велосипеди? Зростає інтерес українців до велоспорту і велосипедів як засобу пересування, ведеться масове облаштування велодоріжок – тож ринок велосипедів в Україні має величезні перспективи.

– Що можете сказати про виробництво обладнання для ігор?
– Якщо держава розвиватиме масовий спорт, цей ринок буде дуже перспективним. Я вірю, що так і буде. Ми виготовляємо якісне ігрове обладнання. Наприклад, наші волейбольні сітки кращі за польські. Футбольні ворота, волейбольні стойки і баскетбольні щити виробництва «Інтератлетика», SportSystems ми навіть експортуємо.

Найближчим часом обсяги імпортного і вітчизняного ігрового устаткування можуть зрівнятися за обсягами продажів, але це потребує уваги й підтримки держави.

– Чи легко українським виробникам спортивних товарів потрапити на полиці великих спортивних магазинів?
– Легко, якщо товар буде якісним і вироблятиметься в потрібних обсягах. Буквально за півтора року обсяги товарів українського виробництва у мережах спортивних магазинів зросли практично з нуля до 20%. Сумки, чешки, скакалки, санки – всі ці товари українські. Але для малих виробників співпраця з мережевими магазинами, які вимагають покриття по всій Україні і, відповідно, великих обсягів виробництва, є непід’ємною.

За даними Держстату, у першому півріччі 2015 року експорт послуг та українських товарів у грошовому еквіваленті склав лише $22,5 млрд, що на 40% менше, ніж за аналогічний період минулого року.

З усією відповідальністю заявляю, що спорт в Україні тримається за рахунок ентузіастів, любителів і небайдужих бізнесменів. Це приблизно як волонтерство.

Перспективні ніші

Вільних ніш багато. Потрібні м’ячі волейбольні, футбольні, баскетбольні, лижний одяг та спорядження, інвентар для спортзалів, спортивний одяг, взуття, сумки. Українці можуть все це виробляти не гірше, ніж в ЄС.

В Україні відсутнє виробництво спортивного харчування. Перешкодою для охочих виготовляти їжу для спортсменів може стати нестача значних коштів на просування. Тож вигідніше завезти контейнер із харчуванням, продати його, придбати два контейнери і так далі.

Я би зараз виготовляв спортивний одяг: плавки, шорти, майки, футболки, костюми, зимовий одяг. Перспективним є виробництво спортивних сумок, рюкзаків, м’ячів для фітнесу. У школах багато дітей травмуються через старе, ще радянське, або дешеве китайське обладнання. У кожному дворі мають бути перекладини, турніки, бруси, гантелі, гирі. В Україні вміють виготовляти якісне обладнання для шкіл: мати, груші, боксерські рукавички (компанії «Ельфа», «Бойко-спорт», «Спорт Ко»).

http://hub.kyivstar.ua/?p=14812