UKRU

Бізнес-публікації

30 грудня 2013

Як отримати нульову податкову ставку


Олександра Томашевська , податковий консультант КЦПРБ, розповіла, як не платити державі взагалі нічого, якщо у вас невеликий бізнес, який тільки розвивається.

Податковий кодекс України включає положення, що дозволяє деяким підприємствам застосовувати нульову ставку податку на прибуток. Це викладено в пункті 154.6 ПКУ. Податкові канікули діють з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року, але на сьогоднішній день мало хто ними користується. Адже малий бізнес рідко користується послугами податкових консультантів , а частіше прислухається до роз'яснень податкових органів, які не зацікавлені в тому, щоб знижувалися надходження. В результаті більшість бізнесменів навіть і не знають, як користуватися державними пільгами на розвиток бізнесу. Однак практика показала, що користуватися ними можна, причому без будь-яких наслідків з боку контролюючих органів.
Право не платити податок на прибуток, відповідно до Податкового кодексу, мають підприємства, сукупний річний дохід яких не перевищує 3 млн грн., а розмір заробітної плати співробітників не менше подвійної мінімальної (тобто 2436 грн з 1 грудня 2013 року). При цьому вони повинні бути створені або після 1 квітня 2011 р. (але не шляхом реорганізації ), або раніше за умови, що задекларований річний дохід не перевищував 3 млн грн. протягом трьох останніх років. Пільгу також можуть застосовувати платники єдиного податку при переході на загальну систему, якщо їх річний дохід не перевищив 1 млн грн.
Для застосування нульової ставки крім усього іншого існує ряд обмежень за видами діяльності. Так, вона не поширюється на операції з нерухомістю та валютою, сферу розваг, на суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, оптових торговців, а також суб'єктів, що надають фінансові послуги та послуги для підприємців (бухгалтерські послуги, аудит). Тобто, норма призначена насамперед для тих, хто займається роздрібною торгівлею, здійсненням робіт та наданням послуг фізособам.
Головна умова надання канікул - виручка повинна бути витрачена на розвиток бізнесу і це має відбиватися у відповідній документації. Але виконання цієї умови, звичайно, справа техніки - у витрати на розвиток можна віднести все що завгодно. Як розвивати бізнес, вирішує власник, а не податкова. Що стосується страху перед перевіряючими органами, в КЦПРБ запевняють - у країні багато суб'єктів господарювання, і податківцям просто не вистачить рук всіх проконтролювати. Для них підприємець з доходами до 3 млн не вартий витрачених на перевірку ресурсів, адже завжди є клієнти по цікавіше.
Виходить, що маючи річний дохід менше 300 тис. грн (при яких не потрібно реєструватися платником ПДВ), можна не платити в бюджет нічого, крім єдиного соцвнеску. Але в цьому соцвнеску є «підводні камені»: траплялося , що податкова відмовляла в наданні права на пільги, якщо зареєстрованих співробітників менше ніж два, а значить потрібно нарахувати дві подвійні мінімальні зарплати. Виходячи з цього, за рік доведеться сплатити не менше, ніж 21,49 тис. грн ЄСВ, тоді як при спрощеній системі цю суму можна скоротити в 4 рази. У кожному разі, знаючи свій бізнес, підприємцю варто взяти калькулятор і прорахувати самому, що вигідніше - єдиний податок або загальна система при нульовій ставці.
Виправданим також може бути переклад в пільговий режим однієї з компаній за наявності декількох юросіб, між якими перерозподіляються доходи. Продавати товари та надавати послуги своїм (як, власне, і будь-яким) компаніям не можна, але можна розділити клієнтські потоки на різні юрособи, а всі витрати на господарську діяльність списувати на "пільгове" підприємство.
Тому, якщо застосування нульової ставки за підрахунками виявляється вигідним, достатньо при подачі декларації просто вказати нуль в графі " Ставка податку на прибуток" і перестати платити зайве.

За матеріалами delo.ua